Топіарні сади в сучасній ландшафтній архітектурі

Автор(и)

  • Оксана Іванівна Косик Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини», кафедра біології рослин https://orcid.org/0000-0003-0873-3180
  • Уляна Юріївна Гуцаленко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини», кафедра біології рослин https://orcid.org/0000-0002-4048-4615

DOI:

https://doi.org/10.18372/2415-8151.24.16301

Ключові слова:

топіарні сади, садово-паркове мистецтво, ландшафтна архітектура, топіарні фігури, торіарії, жива огорожа, бордюри, сади, парки, живоплоти, топіарні конструкції, ландшафтний дизайн, садово–парковий дизайн, дизайн, архітектура, живі фігури, сучасна ландшафтна архітектура, фігурна стрижка дерев, топіарна стрижка

Анотація

У статті подано короткий огляд розвитку та сучасного становища топіарних садів та охарактеризовано специфіку і перспективи топіарних садів в ландшафтній архітектурі. У великій різноманітності сучасних садів і парків існує особлива група — сад-топіарій, який, безперечно, є унікальним твором садово- паркового мистецтва. Їх розвиток пов’язаний із пошуком нових композиційних шаблонів ландшафтного дизайну і має глибоке історичне походження. Топіарне мистецтво — фігурна стрижка дерев, чагарників і квітів, при якій рослинам надаються різних скульптурних форм: тварин, архітектурних споруд, людей, геометричних фігур і т.д. Слід зазначити, що для створення топіарів зазвичай застосовуються вічнозелені чагарники, що мають безліч невеликих щільних листів. Проаналізовано, які види живоплотів найчастіше використовують у сучасних топіарних садах. Розглянуто сучасні модифікації топіарних конструкцій.
Метою даної роботи є виявлення топіарних садів в сучасній ландшафтній архітектурі і визначення перспективи їх розвитку, визначення номенклатури рослин, які можна використати для оформлення топіарних садів.
Сьогоднішній день вносить свої зміни в архітектуру міста, парку або власної ділянки все більше стає модним вирощувати живі зелені стіни, фігурної форми кущі та дерева. Сад або ділянка виглядає красиво, доглянуто. Прості форми стрижки кущів і дерев садоводам можна освоїти самостійно, але більш складні проводить майстер. Це дозволить навіть найскромнішу ділянку перетворити в куточок дизайнерського мистецтва.

The article gives a brief overview of the development and current situation of topiary gardens and describes the specifics and prospects of topiary gardens in landscape architecture. In the great variety of modern gardens and parks there is a special group - a garden topiary, which is undoubtedly a unique work of landscape art. Their development is associated with the search for new compositional patterns of landscape design and has a deep historical origin. Topiary art is a figured haircut of trees, shrubs and flowers, in which plants are given various sculptural forms: animals, architectural structures, people, geometric figures, etc. It should be noted that to create topiaries are usually used evergreen shrubs with many small dense leaves. The types of hedges most often used in modern topiary gardens are analyzed. Modern modifications of topiary constructions are considered.
The purpose of this work is to identify topiary gardens in modern landscape architecture and determine the prospects for their development, determine the range of plants that can be used to design topiary gardens.
Today is making changes in the architecture of the city, park or own area is becoming increasingly fashionable to grow living green walls, shaped bushes and trees. The garden or plot looks beautiful, well-groomed. Simple forms of pruning shrubs and trees gardeners can learn on their own, but more complex is carried out by a master. This will allow you to turn even the most modest area into a corner of design art.

Посилання

Білоус В.І. Садово-паркове мистецтво: коротка історія розвитку та методи створення художніх садів. – К.: Науковий світ, 2001. – 299

Біоніка в дизайні предметно-просторового середовища: навч. посібник / С.П.Мигаль, І.А.Дида, Т.Є.Казанцева. – Львів: Вид-во НУ”ЛП”,2014. – 228 с.,іл.

Бельц Г. Фигурная стрижка деревьев. Формы, методы, уход / Пер.с нем. – М.: ЗАО «БММ», 2008. – 128 с., ил.

Забелина Е.В. Поиск новых форм в ландшафтной архитектуре: учеб. пособие / Забелина Е.В. – М.: Архитектура-С, 2005. – 160 с.,ил.

Зинде А. По образу и подобию // Gardener URL: http://www.gardener.ru/library/article/page69.php

Косик О.І. Основи Ландшафтної архітектури. / Косик О.І., Гнатюк Л.Р. Основи Ландшафтної архітектури. / Гнатюк Л.Р //– К.: Компринт, 2020. – 390 с.

История садово-паркового искусства: учеб. пособие / Новосиб. гос. аграр. ун-т. Агроном. фак.; сост. М. В. Фирсова. Новосибирск: ИЦ Золотой колос, 2014. 96 с.

Крижанівська Н. Я. Основи ландшафтного дизайну: Підручник. Київ : Ліра-К, 2017. 218 с. [9] Курбатов В. Я. Всеобщая история ландшафтного искусства. Сады и парки мира. Москва: Эксмо, 2007. 736 с. [10] Кучерявий В. П. Історія ландшафтної архітектури. Підручник Львів : Новий світ – 2000, 2020. 702 с.

Кучерявий В. П. Ландшафтна архітектура. Львів: Новий світ – 2000, 2019. 521 с.

Кучерявий В. П. Озеленення населених місць: Підручн. Львів: Світ, 2005. 456 с.

Ландшафтная архитектура: краткий справочник / под общ. ред. Родичкина И. Д. / Киев : Будивельнык, 1990. 334 с.

Лазарев А. Г., Лазарева Е. В. Ландшафтная архитектура Город : Феникс, 2005. 282 с.

Лихачев Д. С. Поэзия садов: к семантике садово-парковых стилей. 2-е изд., испр. и доп. Ленинград: Наука, 1982. 341 с.

Николаевская З. А. Садово-парковый ландшафт. Москва : Стройиздат, 1989. 339 с.

Ожегов С. С. История ландшафтной архитектуры. Москва : Архитектура-С, 2004. 232 с.

Ожегова Е. С. Ландшафтная архитектура: История стилей / Под ред. Д. О. Швидковского. Москва : Мир и Образование, 2015. 560 с.

Основи ландшафтної архітектури та дизайну : підручник / Н. Я. Крижановська, М. А. Вотінов, О. В. Смірнова. Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2019. 348 с.

Павел Алеппский (архидиакон). Путешествие антиохийскаго патриарха Макария в Россию в половине XVII века. Описанное его сыном архидиаконом Павлом Аллепским (по рукописи Моск. Гл. Архива М-ва Иностранных Дел) (в 2 вып.). Вып. 1. От Алеппо до земли казаков / Павел Алеппский; пер. с арабского Муркоса.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-22

Номер

Розділ

20 Садово-паркове мистецтво