Ангари як архітектурний елемент авіаційних музейних комплексів
DOI:
https://doi.org/10.18372/2415-8151.24.16288Ключові слова:
авіація, музей, музейний комплекс, музей авіації, ангар, авіаційний ангар, літак, історія та архітектура, експозиція, планувальна структураАнотація
Метою публікації є визначення основних прийомів проєктування ангарів сучасних авіаційних музейних комплексів на основі виявлення і характеристики їх особливостей щодо функціонального призначення, планувальної структури та практичної значущості. Важливими завданнями були виокремлення саме експозиційних ангарів, їх образність та визначення впливу ангарів на історію та культурну спадщину.
Методологія. У статті на основі системного підходу використано традиційні методи наукового дослідження: історичного аналізу, порівняльного аналізу та структурно-функціонального аналізу.
Результати. У даній статті досліджуються різні види використання цивільних літаків у музейних ангарах, охарактеризовано закономірності проєктування даного типу будівель, проаналізовано спицифіку їх планування.
Результатами дослідження даної роботи сформовано особливості будівництва авіаангарів. Адже сучасні музейні комплекси варіюються в плануванні і проєктуванні, тому тип кожного ангару використовується в залежності від від специфіки і кількості частин літака задля технічного обслуговування обладнання. У більшості загальних ангарів прямокутний профіль, великі арки або ворота; вони часто більш ніж 100 метрів в ширину. В залежності від їх функції, ангари розрізняють: складські, в яких основна будівля використовується для стоянки та зберігааня, технічного обслуговування, і профілактичного огляду; ангари для по ремонту літаків, вертольотів та іншої авіаційної техніки. В основному споруди включають кілька виробничих і повсякденних адміністративних приміщень, які, як правило, розміщені як додаток до головного ангару. Також вони поділяються за типом конструкцій: стаціонарний (з підтримкою структурних елементів з металу або армованого бетону); тимчасові (призначені для короткочасного обслуговування, як правило, з дерева); і розбірний (з конструктивними елементами зі сталі або легких сплавів).
Результати досліджень можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні дисципліни архітектурного проектування, а також при розробленні нормативної і методичної літератури з проектування громадських будівель та споруд. Напрацювання даної роботи можуть бути застосовані в реальному проєктуванні та будівництві; були внесені до тематичних планів для курсового та дипломного проєктування.
Наукова новизна. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
- виявлено вплив технологічного процесу на функціонально-планувальне вирішення музейно-виставкових авіаційних комплексів (функціонально-планувальна схема, функціональне зонування);
- виявлено вплив конструктивних ангарних рішень на формування музейно-виставкових авіаційних комплексів (на образність, на візуальну естетику авіаційного комплексу, на функціонально-планувальне вирішення);
- за одержаними результатами сформульовано основні принципи формування музейно-виставкових авіаційних комплексів з використанням ангару як важливого архітектурного елементу (принцип естетичної унікальності, принцип ситуативної адаптивності, принцип екологічної безпеки та принцип варіабельності);
- показано важливість прослідковування становлення та розвитку авіаційної галузі через музейні експонати та вплив музейних комплексів на розвиток авіації за рахунок збереження історичних цінностей, важливих для минулого та майбутнього повітроплавання.
Практична значущість. В статті доведена практична значущість авіаангарів як важливого об’єкту, виокремлено його як значний архітектурний елемент музейних комплексів, який забезпечує збереження та обслуговування історичних експонатів. Оскільки саме в подібних місцях можна повноцінно відчути історію та драму польоту, повністю проникнутись авіаційною галуззю, яка захоплює подих своєю масштабністю та неординарністю.
Безаварійна експлуатація авіаційної техніки багато в чому залежить від дотримання особливих умов зберігання. Їх можуть забезпечити спеціалізовані будівлі - авіаційні ангари, які також служать для технічного обслуговування і ремонту вертольотів і літаків.
Ангар, як музейний експонат, не лише слугує сховищем для зберігання літальних об’єктів, а й використовується як джерело донесення до відвідувачів широкого спектру інформації з історії розвитку авіації.
До ангару для літаків пред’являються особливі вимоги по надійності конструкцій, так як в них неможливо встановити додаткові опорні елементи для посилення каркаса будівлі. Літаки - дуже складна і дорога техніка і їм потрібні особливі умови зберігання.
Відмінною особливістю ангарів для літаків є не тільки велика ширина прольоту споруди, а й висота, так як вони призначені для стоянки і обслуговування авіатехніки, де потрібне використання підйомників, підвісного та кранового обладнання. Особливості будівництва авіаційних ангарів ми розглянемо в даній статті.
Aim: to determine the design features of hangars in museum complexes, their practical significance and functional purpose. Analyze the need for these structures in the modern world, the impact on history and cultural heritage. An important task is to single out the exhibition hangars, analyze, using well-known examples, which elements and figurative motives are most often used, structural features and planning.
Methodology. The article uses traditional scientific methods of historical analysis, comparative analysis and the method of system-structural analysis.
Results. This article explores the various uses of civil aircraft in museum hangars, ranging from flying for entertainment and exploring the world to distant communities. The patterns of design of this type of buildings are characterized, the specifics of their planning are analyzed.
Modern museum hangars vary in planning and design. The type of each used depending on the specifics and the number of aircraft parts for equipment maintenance. Most common hangars have rectangular profiles, large arches or gates; they are often over 100 meters wide. Depending on their function, hangars are divided into warehouses, in which the main one is used for parking and zberigaan, maintenance and preventive inspection; hangars for the repair of aircraft, helicopters and other aviation equipment. Basically, the structures include several production and day-to-day administrative offices, which are usually located in addition to the main hangar. They are also divided by the type of structures: stationary (with the support of structural elements made of metal or reinforced concrete), temporary (designed for short-term maintenance, usually made of wood) and collapsible (with structural elements made of steel or light alloys).
The research results can be used in the educational process in teaching the discipline of architectural design, as well as in the development of normative and methodological literature on the design of public buildings and structures. The developments of this work can be applied in real design and construction; were included in thematic plans for coursework and graduation projects.
Scientific novelty. The scientific novelty of the research lies in the fact that:
- the influence of the technological process on the functional and planning solutions for museum and exhibition aviation complexes (functional planning scheme, functional zoning)
- the influence of constructive hangar solutions on the formation of museum and exhibition aviation complexes was revealed (on the artistic image, on the visual aesthetics of the aviation complex and on the functional planning solution)
- formulated the basic principles of the formation of museum and exhibition aviation complexes using the hangar as an important architectural element (the principle of aesthetic uniqueness, the principle of situational adaptability, the principle of environmental safety and the principle of variability)
- the influence of museum complexes on the development of aviation has been proven due to the preservation of historical values that are important for the past and future of the air forces of any state. The use of aviation technologies, designs, and a glimpse into the formation and development of the aviation industry through museum exhibits.
Practical significance. The article proves the practical significance of air hangars as an important object, singles it out as a significant architectural element of museum complexes, which provides preservation and maintenance of historical exhibits. Because it is in such places you can fully experience the history and drama of the flight, fully penetrate the aviation industry, which is breathtaking in its scale and unusualness.
Accident-free operation of aircraft largely depends on compliance with special storage conditions. Specialized buildings — aircraft hangars, which are also used for maintenance and repair of helicopters and aircraft, can provide them.
The hangar, as a museum exhibit, not only serves as a storage facility for aircraft, but also is used as a source of conveying to visitors a wide range of information on the history of aviation.
The aircraft hangar has special requirements for the reliability of structures, as it is impossible to install additional support elements to strengthen the frame of the building. Airplanes are very complex and expensive equipment and they need special storage conditions.
Посилання
Бажан М., Українська радянська енциклопедія. - 2008.
Безвіконний А., Ангари. Л.-М., 1937.
“Вимоги та обмеження до проєктування ангарів”. [Електронний ресурс]:
https://techspanbuilding.com.au/articles/aircraft-hangar-design/
Винников. Ю.Л. Будівельні конструкції: навчальний посібник /Ю.Л. Винников С.Ф. Пічугін, О.О. Довженко, А.О. Дмитренко. – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2015.
Горова Ю. Архітектурно-планувальна організація музейно-виставкових авіаційних комплексів. – 2016.
Гохарь-Хармандарян И.Г. Большепролетные купольные здания. - 1972.
ДБН В.1.2-14-2009. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ. – К.: Мінрегіонбуд, 2009.
ДБН В.2.6-198:2014. Сталеві конструкції. Норми проектування. – К.: Мінрегіон України, 2014.
Кликс Р.Р. Художественное проектирование экспозиции: монография / Р.Р. Кликс. –М.: Высшая школа. – 1978.
Кокорина Е.В. Проєктування музеїв. – 2015
“Музей авіації Санта –Пола”. [Електронний ресурс]:
https://www.aviationmuseumofsantapaula.org/images/AMSP-BROCHURE.pdf
“Національний музей польоту Шотландії”. [Електронний ресурс]:
https://www.youneedtovisit.co.uk/national-museum-of-flight-scotland/
Нойферт, Э. Строительное проектирование / Э. Нойферт, Изд-во Архитектура-С, - 2009.
Одобряев В. Новые музеи: Кельн, Париж, Хьюстон, Лондон. / В. Одобряев // Декоративное искусство. - 1988.
Пічугін С.Ф. Металеві конструкції великопролітних будівель. – 2018.
Ревякін В. І. Нові тенденції в архітектурі радянських музеїв / В. І. Ревякін //Museum ЮНЕСКО. Париж. - 1990.
Рекомендации по проектированию музеев / В.И. Ревякин, А.А. Оленев.
Романенко В. – Літаки. - 2014.
В. Д. Романенко. Музей авіації // Енциклопедія історії України. – 2010.
Слєпцов О.С., Горова Ю.О. Архітектура музейно-виставкових авіаційних комплексів / Ю.О.Горова // Архітектурний вісник КНУБА. – К.: КНУБА, 2016.
Стороженко Л.І. Металеві конструкції: Навч. посібник /Л.І. Стороженко, В.А. Пашинський, С.Ф. Пічугін, Г.М. Трусов. – К.: НМК ВО, 1992.