Науково-методичні засади визначення туристично-рекреаційного потенціалу об’єднаних територіальних громад та їх практична реалізація в проектах просторового планування

Анотація

Багата природна та етнокультурна ресурсна база створює  передумови  для їх широкого використання у відпочинкових цілях та розвитку туризму, який розглядається в якості суттєвого містоутворюючого фактору для територій об’єднаних територіальних громад та їх окремих населених пунктів.Вирішення задач формування оптимальної і раціональної архітектурно-планувальної організації агрорекреаційних територій і поселень знаходиться на стику їх просторового планування та містобудівного формування сучасних рекреаційних утворень у складі об’єднаних  територіальних громад.Встановлено, що найсуттєвіший вплив на розвиток рекреаційно-туристичної сфери окремих сільських місцевостей мають:- культурні-природні об’єкти, до яких належать регіональні ландшафтні парки,  ботанічні сади, пам’ятки історико-культурної спадщини,  музеї, культурні та релігійні традиції тощо;- доступність сільської місцевості (наявність транспорту, доріг, аеропортів ( портів), залізничної мережі тощо;- туристичний імідж місцевості, що існує у свідомості потенційних клієнтів і суттєво впливає  на підсвідоме бажання відвідати саме дану територію;- економічні чинники, які залежать від стандарту послуг, пори року, кількості транспорту (доступності) тощо.«Графоаналітичний метод», застосований в процесі проведення дослідження, дозволив виявити та  структурувати фактори, що обумовлюють становлення і розвиток систем сільської рекреації та туризму, серед цих факторів основними є: місце розташування сільської території та роль окремих сільських населених пунктів в системах розселення різного ієрархічного рівня; природно-кліматичні та ландшафтні ресурси; історико-культурна спадщина та етнічні особливості сільських поселень; антропогенні об’єкти – сучасні центри масового відвідування.Виявлено, що для планувальної організації територій оздоровчого і рекреаційного призначення, місця і параметри яких необхідно встановлювати у результаті комплексної оцінки всієї території об’єднаної територіальної громади (з визначенням сельбищних, виробничих, сільськогосподарських, лісових та інших функціональних видів територій), передбачається здійснювати також спеціалізовану «ландшафтно-рекреаційну» оцінку окремих ділянок. Аналіз територій, проведений на картографічні основі в процесі розробки проектів просторового планування усіх громад /Сатанівської, Волочиської, Присивашської, Заводської, Рукшинської та Березівської/ дозволив конкретизувати та виокремити ті територіальні ділянки ландшафту, які мають умови для організації сільської рекреації.У результаті використання різних методичних підходів до оцінки природно-ландшафтних ресурсів пропонується  встановлювати:- рекреаційну ємність території — це максимально допустимий рівень рекреаційного використання території з урахуванням містобудівних і екологічних вимог;- допустиме рекреаційне навантаження — це забезпечення стійкості природного комплексу;- рекреаційну дигресію – порушення природного середовища в результаті впливу антропогенного фактору.Встановлено, що місця під об’єкти рекреації та відпочинку визначаються  у відповідності до спеціальних розрахунків і можуть бути передбачені як резервні земельні ділянки у документації з просторово-планувального розвитку громади. В результаті  виокремлюються території за основними групами ознак, що обраховуються  у запропонованій автором формулі 1. Проведений аналіз за методом експертного опитування, здійснений автором при розробці проектів просторового планування територій адміністративних районів та об’єднаних територіальних громад в різних регіонах України (Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Миколаївська, Сумська, Тернопільська, Херсонська та Чернівецька області), обумовив необхідність введення коефіцієнтів для різних ландшафтів по відношенню до чинних нормативних показників (для ландшафтів з високим рейтингом привабливості — 1; для ландшафтів с середнім рейтингом  привабливості — 0,5; для  ландшафтів із низьким  рейтингом привабливості — 0,05). Метод «визначення рекреаційної ємності» сільських територій, запропонований автором, передбачає інтеграцію показників «еколого-містобудівної оцінки» та «рейтингової оцінки». Науково доведено, що у межах об’єднаної територіальної громади — цілісного адміністративно - територіального утворення може бути  реалізовано концептуальний підхід щодо формування його просторово-планувальної структури як інтегрованого еколого-містобудівного об’єкта, якому притаманні чіткі територіальні обмеження, внутрішній розвиток та зовнішні зв’язки в структурі просторового планування регіонів та країни в цілому. Це стало науковим підґрунтям  для визначення концептуальних засад архітектурно-планувальної організації сільських територій та поселень, які  сформульовано у наступних «принципах» :- принцип «збереження традиційного сільського розселення», сільського укладу та народних традицій, який передбачає відродження історико-культурної ідентичності;- принцип «резервування та цільового використання природно-культурних ресурсів», що має за мету визначити цінність та параметри земельних ділянок сільських територій перспективних для туристично-рекреаційної діяльності;- принцип «створення нових форм підприємництва», який передбачає розвиток особливого типу господарювання на селі через надання туристично-рекреаційних послуг відпочиваючим;- принцип «формування екологічно сприятливого туристично-рекреаційного середовища», що реалізується через підвищення рівня облаштування сільських поселень, виявлення та охорону об’єктів місцевого природно-заповідного фонду.Запропоновано внести пропозиції до відповідних діючих ДБН, враховуючи, що даний напрямок містобудівного розвитку об’єднаних територіальних громад знаходиться за межами нормативно-правового поля, в частині: термінології («ландшафтний план», «фермерська гостинність», «гостьовий будинок» тощо); оціночних показників ландшафту (1 – високий рівень привабливості, 0,5 – середній, 0,05 – низький); зонування території сільських поселень (основні зони — житлова, виробнича, рекреаційна, агроландшафтна; додаткові зони — утримання тварин, кінно-прогулянкових маршрутів, фольклорно-етнографічних фестивалів тощо). Встановлено, що основним проектним документом з науковими економіко-містобудівними обґрунтуваннями, розробленими за методикою автора, повинна бути «Схема планування території ОТГ» з розділом «Ландшафтне планування», де закладено всі аспекти оцінки ресурсів, їх виявлення, збереження, охорони, резервування та раціонального використання для туристично-рекреаційної діяльності, що робить обов’язковим реалізацію цих рішень та вводить їх у правове поле. Запропоновано алгоритм проектних дій (натурні обстеження; аналіз сучасного стану; соціально-економічні розрахунки, прогнозування розвитку тощо) та структуру змісту проектного документу (ресурси, розселення, інфраструктура, потенційні споживачі, інвестиційний клімат тощо).