Пластична мова як результат еволюції тектонічних принципів в архітектурі ХХ – ХХІ ст

Автор(и)

  • Любов Веніамінівна Тютіна Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18372/2415-8151.22.15399

Ключові слова:

архітектура, тектоніка, пластична мова, ордер, будівельні конструкції, будівельні матеріали, сучасна архітектура, деконструктивізм, Даніель Лібескінд, Заха Хадід, Френк Гері, Норман Фостер

Анотація

Мета. У статті досліджуються питання тектоніки у формуванні пластичної  мови будівель та її особливостей в історичній та сучасній архітектурі (ХХ-ХХІ ст.). Головними цілями є: виявити та проаналізувати художнє вираження зовнішніх конструкції сучасних об’єктів архітектури, зосередити увагу на способах виявлення тектоніки та пластичної мови. Методологія. Містить наступні методи: аналіз історично сформованих принципів формування пластичної мови та тектоніки будівель; узагальнення і систематизація зразків зовнішніх огороджуючих конструкцій будівель на прикладі архітектури деконструктивізму; виявлення факторів впливу на тектонічні закономірності художнього вираження архітектури. Результати. Розглянуто теоретичні дослідження, що пов`язані з визначенням термінів «тектоніка» та «пластична мова архітектури». Це продемонструвало прогалини та проблематичність застосування поняття «тектоніка – художнє вираження роботи конструкцій будівлі» до значної кількості  зразків архітектури ХХ-ХХІ ст. Причиною такого явища є еволюція та трансформація форм, фасадів архітектури, будівельних матеріалів, конструктивних можливостей та технічних підходів протягом часу хронологічних меж дослідження. Стаття ставить питання істинності розуміння поняття «тектоніка» та його зв’язок з поняттям «пластична мова» архітектури. Наукова новизна. Серед закономірностей теорії композиції найменшої уваги приділено тектоніці, особливо це стосується сучасної архітектури. Практично відсутні теоретичні дослідження тектоніки будівель сьогодення. Тож в даній статтті вперше поставлене питання формування та доцільності тектоніки  об’єктів сучасної архітектури з точки зору класичного трактування «тектоніки» як художнього вираження роботи конструкції. Практична значущість. основні пункти статті  можуть бути використані при підготовці праць з історії та  теорії сучасної архітектури; у навчальному процесі; при проектуванні будівель та споруд.

Біографія автора

Любов Веніамінівна Тютіна, Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури, Київ, Україна

Аспірантка кафедри теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв

Посилання

Bötticher K. Die Tektonik der Hellenen . Pötsdam, 1852

Hatje: Lexikon der Architektur des 20. – Jahrhunderts, Stuttgart, 1983

Бенем Р. Взгляд на современную архитектуру. Эпоха мастеров./ Пер. С англ. М.: 1980 – 172 с.

Витрувий. Десять книг об архитектуре. Витрувий, 2006. – 328 с.

Гнатюк Л. Р. Особливості стилю деконструктивізм / Л. Р. Гнатюк. // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2013. №32. С. 370.

Добрицина І. А. Від постмодернізму до нелінійної архітектури: Архітектура в контексті сучасної філософії і науки / І. А. Добрицина., 2004. – 416 с.

Гутнов А.Э. Мир архитектуры: Язык архитектуры. – М.: Мол. гвардия, 1985. – 351 с.

Иконников А., Степанов Г. Основы архитектурной композиции. издат-во «Искусство» Москва, 1971, - 224 с.

Иконников А.В. Функция, форма, образ в архитектуре. М.: Стройиздат, 1986 – 288 с.

Королівський музей Онтаріо [Електронний ресурс]. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://nibu.kyiv.ua/news/123/

Кузнецова І. О. Естетика стилю деконструвізм / І. О. Кузнецова, В. І. Пономаренко. // Теорія та практика дизайну. Технічна естетика. 2015. №8. С. 160.

Маклакова Т. Г. Архітектура двадцятого століття / Т. Г. Маклакова. – Москва: Видавництво Асоціації будівельних вузів, 2000. – 197 с.

Музей Гуггенхайма в Бильбао - культовое здание деконструктивизма [Електронний ресурс]. – 2020. – URL: https://www.architime.ru/specarch/frank_gehry_2/gug авунїgenheim_museum.htm#1.jpg

Новоковский К. Воплощение фантазии: Культурный центр Гейдара Алиева от архитектора Захи Хадид. [Електронний ресурс] / К. Новоковский // Архитектура и Градостроительство. – 2015. – URL: https://maistro.ru/articles/arhitektura-gradostroitelstvo-dizajn/voploshhenie-fantazii-kulturnyj-centr-gejdara-alieva-ot-arhitektora-zahi-hadid

Павлова А. В. Особливості архітектурного ордера епохи постмодернізму / А. В. Павлова. // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. – 2015. – №40. – С. 169.

Тиц А. А. Пластический язык архитектуры / А. А. Тиц, Е. В. Воробьева. – М: «Стройиздат», 1986

Ткачов В. Н. Архітектрний дизайн (функціональні та художні основи проектування) / В. Н. Ткачов. – Москва, 2006. – 352 с.

Фремптон К. Сучасна архітектура: Критичний погляд на історію розвитку / Пер. з англ. Е. А. Дубченко; .- М .: Стройиздат, 1990.- 535 с.

Хан-Магомедов С. М. Я. Гинзбург. Заключення. [Електронний ресурс] / С. Хан-Магомедов – URL: http://www.alyoshin.ru/Files/publika/khan_magomedov/khan_ginsburg_07.html

Хмарочос Мері-екс в Лондоні [Електронний ресурс], URL: http://jak.koshachek.com/articles/hmarochos-meri-eks-v-londoni.html

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Статті