Пластична мова як результат еволюції тектонічних принципів в архітектурі ХХ – ХХІ ст

Анотація

Мета. У статті досліджуються питання тектоніки у формуванні пластичної  мови будівель та її особливостей в історичній та сучасній архітектурі (ХХ-ХХІ ст.). Головними цілями є: виявити та проаналізувати художнє вираження зовнішніх конструкції сучасних об’єктів архітектури, зосередити увагу на способах виявлення тектоніки та пластичної мови. Методологія. Містить наступні методи: аналіз історично сформованих принципів формування пластичної мови та тектоніки будівель; узагальнення і систематизація зразків зовнішніх огороджуючих конструкцій будівель на прикладі архітектури деконструктивізму; виявлення факторів впливу на тектонічні закономірності художнього вираження архітектури. Результати. Розглянуто теоретичні дослідження, що пов`язані з визначенням термінів «тектоніка» та «пластична мова архітектури». Це продемонструвало прогалини та проблематичність застосування поняття «тектоніка – художнє вираження роботи конструкцій будівлі» до значної кількості  зразків архітектури ХХ-ХХІ ст. Причиною такого явища є еволюція та трансформація форм, фасадів архітектури, будівельних матеріалів, конструктивних можливостей та технічних підходів протягом часу хронологічних меж дослідження. Стаття ставить питання істинності розуміння поняття «тектоніка» та його зв’язок з поняттям «пластична мова» архітектури. Наукова новизна. Серед закономірностей теорії композиції найменшої уваги приділено тектоніці, особливо це стосується сучасної архітектури. Практично відсутні теоретичні дослідження тектоніки будівель сьогодення. Тож в даній статтті вперше поставлене питання формування та доцільності тектоніки  об’єктів сучасної архітектури з точки зору класичного трактування «тектоніки» як художнього вираження роботи конструкції. Практична значущість. основні пункти статті  можуть бути використані при підготовці праць з історії та  теорії сучасної архітектури; у навчальному процесі; при проектуванні будівель та споруд.