Чинники формування світогляду будівничих доби бароко
DOI:
https://doi.org/10.18372/2415-8151.22.15393Ключові слова:
будівничі, бароко, архітектурний світогляд, чинники, освіта, виховання, ритуали, традиції, архітектурні посібникиАнотація
У цій статті досліджено чинники, які впливали на формування архітектурно-мистецького світогляду будівничих доби бароко. З’ясовано, що ця проблема не досліджувалася раніше вітчизняними науковцями. Автор, досліджуючи досвід будівничих доби бароко, стикнувся з тим, що єдиним виявленим та якісно дослідженим є лише такий чинник впливу, як українська традиційна дерев’яна архітектура. Автор вперше виявив чотири інших чинники, світоглядний вплив яких не вивчався раніше: домашня освіта та виховання, освіта семи вільних мистецтв, академічні традиції та ритуали, архітектурно-будівельні посібники та тогочасні практичні рекомендації. Автор окремо розглянув у статті кожен із чинників і обґрунтував слушність їхніх визначень. На прикладі мемуарів І. Ф. Тимковського проаналізовано домашню освіту та виховання доби Гетьманщини. Для аналізу чинника освіти семи вільних мистецтв автор використав історичний досвід Києво-Могилянської академії як знаковий для історії освіти України. Чинник традицій та ритуалів також вивчався на прикладі Києво-Могилянської академії та інших, створених за її моделлю, колегіумів. А чинник впливу архітектурно-будівельних посібників досліджувався на прикладі книги Йоганна Вільгельма «Цивільна архітектура» 1649 та 1668 років видання. Дослідження останнього чинника дало окрему наукову новизну, уперше визначивши джерело походження в Україні храмових бань «цибулястого типу» з виразним ковніром. Автор різнобічно проаналізував умови та чинники формування світогляду будівничих доби бароко.Посилання
Алферова Г. В., Харламов В. А. Киев во второй половине XVII века. Київ: Наук. Думка. 1982. 160 с.
Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем Академиею. Киев: В Унив. тип, 1856.
Болховитинов Евфимий (Євгений) Алексеевич. Описание Киевософийского собора и Киевской иерархии. Киев: Тип. Киево-Печерской лавры. 1825. 586 с.
Вечерський В. Українська народна дерев’яна архітектура. Київ: Балтія-Друк. 2009. С. 32.
Геннеп А., ван. Обряды перехода. Москва. 1999. 198 с.
Гіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. Київ: Альтерпрес, 2004. 100 с.
Макаров А. Світло українського бароко. Київ. 1994. С. 190.
Мицик Ю. А., Нічик В. М., Хижняк З. І. Святий Петро Могила. Київ: НАН України, 2014. 399 с.
Міляєва Л. Митрополит Петро Могила і мистецтво Києва 30–40-х рр. XVII ст. Вісник Львівського університету, серія мист-во. 2003. С. 161-171.
Морозов О. Миколаєвський собор – унікальна пам’ятка доби козацького бароко. Пам’ятки України. Вип. 7. 2013. С. 19-23.
Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект. Львів: Ін-т народознавства НАН України. 2007. 639 с.
Тимковский И. Воспоминания. Рус. арх. 1874.
Тітов Хв. Стара вища освіта в Київській Україні: XVI - поч. XIX в.: із 180 малюнками. Київ: Друкарня Української Академії Наук. 1924. 433 с.
Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи. Київ. 2006. 352 с.
Шустіна Г. Нове життя книг кунштових. Мистецтвознавство України: зб. наук. праць. Київ. 2008. Вип. 9. С. 331-343.
Юрченко П. Г. Дерев’яна архітектура України. Київ: Будівельник. 1970. 192 с.
Kruft Hanno-Walter. History of architectural theory. London: Zwemmer; New York: Princeton Architectural Press. 1994. 174 p.
Schindler H. Concerning the Origin of the Onion Dome and Onion Spires in Central European Architecture. Journal of the Society of Architectural Historians. Vol. 40 No. 2, May, 1981. Pp. 138-142.
Wilhelm J. Architectura civilis. Frankfurt am Mayn, 1649.
