Підходи до формування громадських просторів в містах з жарким кліматом на основі концепції сталого розвитку
DOI:
https://doi.org/10.18372/2415-8151.21.15057Ключові слова:
Сталий розвиток територій, Південне місто, Ісламське місто, Проблеми економіч-ного, соціального й екологічного характеру, Центр міста, Історичний ареал міста, Проблеми транспорту, Єдність архітектурної композиції, Підходи до реконструкціїАнотація
Мета. Визначення підходів до формування громадських просторів у містах із жарким кліматом з урахуванням концепцій сталого розвитку. Вирішення триєдиної проблеми - економічного, соціального й екологічного характеру забезпечує реалізацію стратегії сталого розвитку територій. Виявлено, що збалансованость - це не нова концепція, вона застосовується у містобудуванні та архітектурі з давніх часів. На бачення авторів, традиційна ісламська архітектура - це стала архітектура, яка прийняла інтелектуальні аспекти релігії та відображала культурні, цивілізаційні та економічні аспекти різних народів у всьому світі. Встановлено, що планування міста за формою, довжиною, шириною та напрямком розвитку просторів є формами адаптації до навколишнього середовища. Стала структура цих міських просторів призводить до покращення опору до таких факторів, як спека, запилений та гарячий вітер. Інтеграція традиційної архітектури, та світових концепцій сталого розвитку мають сприяти такі сучасні підходи як: концепція і стандарти зеленої архітектури, проектні моделі сталого будівництва, стандарти і рішення щодо розумного міста. Визначено, що протистояння вимогам глобалізації не є правильним підходом - успішною буде регіональна адаптація до неї. Центр південного міста - це визначення для історичного ареалу та навколишнього комерційного району, зокрема сервісний центр та центральний ринок, головна площа. Виявлено проблеми центрів міст Лівії, серед яких звертається увага на транспортні та інфраструктурні, невідповідність використання та невикористання міського простору, погіршення екологічних умов, проблеми єдності архітектурної композиції.
Систематизовано методичні підходи до вдосконалення міст, а саме: комплексна реконструкція; частковий (вибірковий) розвиток; збереження та піднесення. Визначено, що для умов таких міст, як Зав’я з урахуванням реального стану містобудування та економіки, останні два підходи мають бути пріоритетними. Практичне значення цієї роботи полягає у покращенні збалансованості містобудівного розвитку південного міста