Риси українського бароко в декорі фасадів вулиці Хрещатик в Києві як вираз національної ідентичності
DOI:
https://doi.org/10.18372/2415-8151.19.14370Ключові слова:
Хрещатик, Архітектура, Особливості, Декор фасадів, Українське бароко, Національна ідентичністьАнотація
Статтю присвячено аналізу декору фасадів та стилістичних особливостей вулиці Хрещатик в Києві. Автором висунуто гіпотезу, що Хрещатик – це єдиний ансамбль цього періоду, що сполучає національні традиції, гармонійне поєднання архітектури з ландшафтом із пафосом радянської архітектури сталінського періоду. В декорі фасадів будинків використано елементи українського бароко, що вирізняє його з неокласичних ансамблів 40-50 років інших країн.
Хрещатик був зведений в результаті кількох турів конкурсу, сформований у відповідності до чіткого плану і в дуже стислий термін, але з повним збереженням вцілілої забудови та використанням національних художніх традицій. Нарешті, саме Хрещатик і його інтегральна складова – Майдан Незалежності – стали місцем подій, що спричинили радикальний вплив на хід української та європейської історії в цілому та сприяли ідентичності нації під час протестів 2004 та 2013 рр. Він є місцем, де жили й творили люди, що зробили видатний вклад в розвиток світової історії, культури та науки. Ці критерії визначають його універсальну цінність, що дозволяє рекомендувати цей ансамбль до включення в Список світової спадщини ЮНЕСКО.
Забудова Хрещатика стала видатним явищем в розвитку архітектури України. Залишаючись одним з найяскравіших творів т.зв. «тоталітарної архітектури», Хрещатик в той же час є для українців національним символом здобуття народом перемоги, улюбленим громадським простором. Закладені в проект відбудови Хрещатика ідеї залишаються актуальними і сьогодні. Він став унікальним прикладом перетворення масштабу провінційного міста на європейський столичний, подібного до Відня або Парижу. В масштабі і характері забудови геніально враховано розмір центральної магістралі, що водночас відповідає столичному масштабу і зберігає притаманну цьому місту ліричність і гуманність.
Разом з тим архітектура Хрещатика, що опиралась на національні та барокові традиції української архітектури, що було неможливо в період сталінського тоталітаризму, несла в собі таким чином прихований протест та сприяла формуванню національної ідентичностіПосилання
Черкес Б.С. Національна ідентичність в архі-тектурі міст /Б.С. Черкес. – Львів: Видавниц-тво Львівської політехні-ки, 2008. – 268 с.
Кілессо С. Конкурс на проект повоєнної від-будови Хрещатика – пошуки національної ідентичності // Архітектурна спадщина Укра-їни/ під ред.. Тимофієнка В. – К., 1995.
Чепелик В. Славетний форум столиціУкраїни // Хрещатик. Культорологічний путівник. – К.: Видавничийдім “Амадей”, 1997. – С. 9–62.
Семененко В.С., Олійник О.П. Стильовий аналіз історичної забудови Хрещатика. // Мі-стобудування та територіальне планування: Наук.-техн. збірник /Відпов. ред. М.М. Осєт-рін. – К., КНУБА, 2011. – Вип. 40. У 2 ч. Ч. 2. – С.291-297..
Olena Oliynyk. The architectural image of Kiev’s central square as a symbol of national identity. – Tales of Urban Lives and Spaces. – De Urbanitate.- Vol.3, 2015. – Ion Mincu University, Buharest, 2015. – p. 83-92. Елект-ронний режим доступу: http://sita.uauim.ro/f/sita/art/06_Oliynyk.pdf
Olena Oliynyk. The Maidan and Post-Soviet Evolution of Kyiv’s Architecture.- Current trends and methodologies on architectural design : ARCHDESIGN '15, II. Architectural Design Conference : proceedings : July 6-7, 2015, Istanbul .s.801-824 Електронний режим доступу: http://www.gbv.de/dms/tib-ub-hannover/862855756.pdf
