Особливості поєднання архітектурних стилів та озеленення в м. Севілья

Автор(и)

  • Оксана Косик Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Богдана Зененко Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.18372/2415-8151.19.14369

Ключові слова:

Севілья, Архітектура, Озеленення, Парк, Алькасар, Собор, Вежа Хіральда, Мавританський стиль, Готика

Анотація

дана стаття присвячена одному з найбільших іспанських міст - Севільї, яке за свою довгу історію пройшло не через один архітектурний стиль. Це пов’язано з тим, що Севілью заснували фінікійці. Пізніше воно стало римським містом, потім арабським містом. У тринадцятому столітті Севілью завоював іспанський король. А саме поєднало залишки римської забудови, а також мавританський, готичний та місцевий варіант ренесансного стилю, а згодом – і сучасні прийоми містобудування та ландшафтного дизайну. Таким чином, місто було створене як поєднання всіх цих культур з точки зору техніки містобудування та ландшафтного дизайну.

У роботі наводиться історія виникнення самого міста та те, який вплив мала зміна влади та часу на загальний вигляд мапи Севільї. Детальніше йдеться про найвизначніші пам’ятки архітектури іспанського міста, які були створені ще на початку нашої ери, та яких змін вони зазнали з плином часу внаслідок численних реконструкцій (Алькасар, Севільський собор, вежа Хіральда).

Більш детально розглянуто видатні архітектурні пам’ятки іспанського міста, які були створені на початку нашої ери, і які зміни вони внесли з часом в результаті численних реконструкцій за наказами тодішніх іспанських королів чи деканів католицької церкви (палац Алькасар, собор Севільї та Гіральда).

Наприклад, Алькасар до реконструкції був арабським фортом. Він був побудований у дванадцятому столітті в класичному мавританському стилі. Але в чотирнадцятому столітті форт був зруйнований, а на його місці встановлено палац. Верхні квартали зараз - королівська резиденція. Решта палацу відкрита для відвідування, як і сади на задньому дворі.

Розглянуто знамениті парки Севільї, зокрема парк Марії Луїзи, який був створений на початку ХХ століття і займає площу 40 га. їхня історія та характерні риси.

В заключенні наведено порівняльний аналіз карти міст 1590, 1848 та 2019 років на предмет змін у зеленій складовій Севільї.

Посилання

Christian-Muslim Relations. A Biblio-graphical History. Volume 4 (1200–1350). Brill. 3 August 2012. p. 9. ISBN 978-90-04-22854-2. Retrieved 7 February 2013

Miguel Ángel Tabales Rodríguez (2001), La transformación palatina del Alcázar de Sevilla, 914-1366 (PDF), Anales de Arqueología Cordobesa (12), pp. 195–213 ISSN 1130-9741

Никитюк О.Д. Кордова Гранада Севілья (древні центри Андалусії) / Редактор Л.М.Азарова, художній редактор Л.А.Іванова. — М. : Ми-стецтво, 1972. — 190 с. — (Міста та музеї світу)

Luis Martinez Montiel, The Cathedral of Seville. — Scala Books, 1999. — 128 р.

Plaza de España / María Luisa park. Sevilla5. Retrieved 2011-11-09

Francisco Bueno Manso (2000). Parques y jardines de Sevilla. Diario de Sevilla y Caja Rural del Sur. pp. 118-144.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-19

Номер

Розділ

Статті