FEATURES OF LOGO DESIGN DEVELOPMENT WITH ETHNIC AND ETHNO-NATIONAL ELEMENTS

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.36.33

Keywords:

logo, identity, ethno-design, brand, cultural identity, graphic design, ethnic motifs, ethnic symbolism, Ukrainian tradition, national symbols.

Abstract

Purpose. To explore the aesthetic principles underlying the formation of brand identity based on ethno-design in the contemporary Ukrainian visual environment. To identify how ethnic symbolism – including ornaments, colors, archetypal forms, and typographic stylizations – is integrated into the logos of Ukrainian brands and state institutions. Methodology. To achieve the stated objective, a visual-analytical method, elements of semiotic and content analysis, as well as comparative analysis, were applied. The study focused on over 100 logos of Ukrainian brands and institutions across various fields – culture, education, commerce, and government administration. All objects were selected for the presence of ethnic elements, such as ornaments, colors, typography, and national symbols. Results. The study proposed a typology of logos with ethnic elements: textbased (typographic stylizations), graphic (with ornamental motifs), emblematic (with state symbols), and hybrid. In particular, it examined logos of brands such as CHERNIKOVA, ZARINA, Kalyna Store, Dukach, Zerno, Varenyky Fashion, as well as state institutions DART and the Faculty of Prosecution of the Yaroslav Mudryi National Law University. The analysis emphasized the harmonious combination of ethnic codes – such as viburnum clusters, stars, rhombuses, and the trident – with contemporary graphic language. It also described color solutions (for example, redblack and blue-yellow combinations) that enhance the emotional impact and cultural authenticity of the logos. Scientific novelty. A systematic analysis of ethno-design in logos was carried out within a cultural-communicative paradigm. The study deepens the understanding of ethno-design as a means of visual representation of national identity and cultural memory within brand communication. Practical relevance. The results of the study can be used in graphic design practice, branding, cultural management, visual communications, and educational programs in the fields of design, art history, and cultural studies. The presented conclusions can serve as a foundation for further research on Ukrainian visual culture in the context of digital transformation.

References

Антонович Є., Захарчук-Чугай Р. Українське народне декоративне мистецтво. Київ : Знання, 2012.

Антонович Д. Українська культура. Київ : Либідь, 1993. 592 с.

Антонович Є. Етноренесанси в культурі ХХ ст. та їхні етнодизайнерські виміри. Етнодизайн: європейський вектор розвитку і національний контекст : збірник наукових праць. Полтава : ПНПУ, 2015. Кн. 1. С. 7–11.

Антонович Є., Удріс І. Українське мистецтвознавство кінця ХІХ – початку ХХ століття: дослідження національних форм вітчизняного образотворчого мистецтва. Кривий Ріг : Вид. Р. Козлов, 2015.

Афанасьєв Ю. Дефініція етнодизайну як методологічна проблема. Етнодизайн у контексті українського національного відродження та європейської інтеграції. Полтава : ПНПУ імені В. Короленка, 2019. Кн. 2. С. 137–140.

Бітаєв В. Естетична природа українського менталітету: соціокультурний аспект. Вісник ДАКККіМ. 1999. № 3. С. 9–14.

Бойчук О. Дизайн постіндустріальної епохи: нові виміри, нові вимоги. Вісник ХДАДМ. 2017. № 5(14). С. 52–61.

Божко Т. Елементи народного мистецтва у сучасному дизайні пакувань. Упаковка. 2005. № 2. С. 34–39.

Бондар Л.М. Етнокультурна семантика символів у традиційному українському орнаменті. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2016.

Даниленко В. Дизайн України у світовому контексті художньопроєктної культури ХХ століття (національний та глобальний аспекти) : автореф. дис. … д-ра мистецтвознавства. Львів, 2006.

Єжова О., Подлевська С. Колористика у системі національної ідентичності. Культурна ідентичність в українському дизайні. 2020. № 2. С. 56–61.

Калініна О., Байцар Р. Естетичні показники якості упакування. ScienceRise. 2016. № 11. С. 33–43. DOI: https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.84172.

Кара-Васильєва Т. Формування дизайну в Україні художниками авангарду. Нариси з історії українського дизайну ХХ століття. Київ : Фенікс, 2012. С. 111–122.

Колісник О., Колосніченко О. Колористика у фірмовому стилі: між традицією й інновацією. Вісник КНУТД. 2019. № 6. С. 44–51.

Колосніченко М.В. Типографіка в українському національному брендингу: сучасний стан і перспективи розвитку. Харків : ХДАДМ, 2020.

Косів В. Національні мотиви як засіб візуальної ідентифікації у графічному дизайні другої половини XX ст. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія «Мистецтвознавство». 2002. Вип. 1(8). С. 101–107.

Легенький Ю. Культурологічна модель дизайну. Технічна естетика і дизайн. 2001. № 1. С. 9–28.

Оршанський Л.В. Декоративно-ужиткове мистецтво та етнодизайн – традиції і сучасність у художньо-трудовій підготовці майбутніх учителів трудового навчання. Інноваційні освітні технології. 2008. № 1. С. 77–82.

Підгурний І. Дизайн і традиція: формування національного стилю у візуальному мистецтві. Етнодизайн: європейський вектор розвитку і національний контекст. Полтава : ПНПУ, 2015. Кн. 1. С. 45–50.

Сиваш І.О. Мистецтво етнодизайну в художній культурі України ХХ – початку ХХІ ст. : дис. … канд. мистецтвознавства. Київ, 2019. [21] Стельмах О.В. Семантика кольору в дизайні українських етновізуальних систем. Київ : КНУТД, 2019.

Удріс-Бородавко Н.С. Дизайн національно ідентифікованих об’єктів візуальної комунікації в сучасній Україні як соціокультурна технологія. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». 2018. Вип. 40. С. 109–114. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/VKhISD_2018_40_16.

Published

2025-08-27

How to Cite

Noha, A., Vasylieva, O., Shaura, A., & Padun, V. (2025). FEATURES OF LOGO DESIGN DEVELOPMENT WITH ETHNIC AND ETHNO-NATIONAL ELEMENTS. Theory and Practice of Design, (36), 342–349. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.36.33

Issue

Section

CULTURE AND ART