ДИЗАЙН-ОСВІТА ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ: АДАПТАЦІЯ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

Анотація

Цифрова епоха докорінно змінює спосіб взаємодії людини з навколишнім простором, у якому дизайн стає не лише естетичною чи функціональною категорією, а й ключовим аспектом, що формує середовище життєдіяльності людини. У статті розглянуто особливості процесу адаптації дизайн-освіти до цифрових трансформацій постіндустріального суспільства. Метою статті є визначення основних напрямів цифрової адаптації дизайн-освіти в контексті розвитку постіндустріального суспільства. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному міждисциплінарному підході, що охоплює всебічний аналіз освітніх систем та цифрових технологій. Проведено системно-структурний аналіз наукових джерел і практик упровадження цифрових технологій в освітні процеси, що дало змогу окреслити ключові тенденції та виявити головні проблеми цифрової трансформації освіти XXI століття. Використано кейс-метод для розгляду практичних прикладів адаптації освітніх програм до інтеграції цифрових інструментів та інноваційних методів навчання. Результати. У процесі дослідження встановлено, що в умовах глобальних трансформативних процесів освіта стає основою для сталого розвитку суспільства, адже саме вона сприяє формуванню креативного потенціалу й розвиває здатність адаптуватися до змін. У цьому контексті дизайн-освіта набуває стратегічного значення, стаючи своєрідним каталізатором технологій та соціальних цінностей. Однак багатогранність розгляду наведеної проблематики доводить, що провідним завданням сучасної дизайн-освіти залишається формування проєктної культури соціуму, яка передбачає реалізацію потенціалу художньо-естетичної діяльності нації. Тому цифрова адаптація дизайнерської освіти має враховувати появу нових умов існування мистецької підсистеми, що видозмінюється внаслідок історичної рухомості. Згідно з поставленою метою авторами проаналізовано теоретичне підґрунтя дослідження, схарактеризовано сучасні цифрові технології, що безпосередньо впливають на зміни освітніх систем, методів і підходів, виявлено ключові тенденції та проблеми цифрової трансформації освіти XXI століття, визначено основні напрями, за якими відбувається трансформація дизайн-освіти в умовах цифровізації постіндустріального світу. Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначені основних напрямів цифрової адаптації дизайн-освіти задля можливості підвищити ефективність навчання та рівень підготовки здобувачів вищої освіти ОПП «Дизайн». Практична значущість дослідження полягає в можливості використати отримані результати під час розробки та вдосконалення освітньо-професійних програм із підготовки фахівців за спеціальністю «Дизайн». Визначено основні напрями цифрової адаптації, як-от інтеграція цифрових технологій, міждисциплінарних підходів та екологічних практик, які можуть бути використані при написанні методичних рекомендацій щодо способів організації та проведення аудиторних занять за наведеною спеціальністю.