ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕСТАВРАЦІЇ РОМАНЦЕМЕНТНИХ ДЕКОРАТИВНИХ ДЕТАЛЕЙ БАЛКОНІВ ЗАБУДОВИ ЛЬВОВА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.34.15Ключові слова:
романський цемент, балкон, кронштейни, огородження, перила, стовпці, балюстрада, реставрація, капельники, гідроізоляція, технологія.Анотація
Анотація. Для забудови кінця ХІХ – початку ХХ століть характерним є застосування нових матеріалів, зокрема романського цементу. Важливим акцентом фасадів тодішньої забудови Львова були балкони. Дана забудова часто знаходиться на вулицях із інтенсивним потоком людей. Водночас більшість балконів вказаного періоду перебуває в незадовільному або аварійному стані, що є загрозою для людей. Попередні ремонти зазвичай виявилися невдалими, тому балкони даного періоду потребують застосування правильного технологічного підходу при їх реставрації. Мета публікації. Визначити стан збереженості та розкрити технологічні аспекти реставрації декоративних деталей створених з романського цементу на балконах в забудові Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Методологія досліджень в статті базується як на загальнонаукових, так і на спеціальних дослідженнях. На першому етапі було задіяно такі емпіричні методи, як спостереження та порівняння балконів однієї з вулиць Львова, після цього було застосовано емпірико-теоретичні методи аналізу, та теоретичні методи узагальнення, визначення опису. Окрім цього були задіяні такі спеціальні методи, як групування за типами, оцінка стану та прогнозування його зміни з часом. Результати. Проаналізовано стан балконів однієї з вулиць даного періоду, згруповано їх за типами декоративного вирішення. Визначено кількість аварійних балконів, показано неефективність попередніх ремонтів. Сформовано технологічні аспекти реставрації декоративних деталей з романського цементу в залежності від типу балкону. Наукова новизна. Розглянуто балкони в забудові Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст. на прикладі однієї з вулиць. Визначено особливості, спільні та відмінні риси в застосуванні романських цементів в декоруванні даних балконів Практична значущість Визначено стан збереженості та аварійність балконів на вул. Степана Бандери у Львові. Запропоновано технологію їх реставрації.
Посилання
Бірюльов Ю. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. Львів : Центр Європи, 2008. С. 282–488.
Гнесь Л., Сільник О., Сільник Р. Особливості містобудівного розвитку Львова. Вісник ЛНАУ: Архітектура і сільськогосподарське будівництво. 2019 №20. С. 77–80.
Демків М., Погранична І. Особливості і характеристика історичної житлової забудови. Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія «Архітектура». 2022. Т. 4, Вип. 1. С. 40–46.
Енциклопедія Львова. Т. 1: А—Ґ. / за ред. Козицький А., Підкова І. Львів: Літопис, 2007. С. 81–558.
Енциклопедія Львова. Т. 2: Д—Й. / за ред. Козицький А., Підкова І. Львів: Літопис, 2008. Львів. С. 48.
Котів Р. Дослідження існуючого складу декорів та ліпнини архітектурних пам’яток міста Львова. Містобудування та територіальне планування. 2011. Вип. 40 Т. 1. С. 511–518.
Лінда С., Пекарчук, О. Проблеми збереження та зміни фасадів багатоквартирних будинків Львова межі ХІХ–ХХ століть. Вісник НУ «ЛП». Серія «Архітектура». 2015. С. 196–203.
Мазурак А., Федоришин А., Кальченко В. Особливості реставрації несучих елементів фасаду. Вісник ЛНАУ. «Архітектура і Сільське господарство.» 2021. №22. C. 69–74.
Пекарчук О. Зарубіжний досвід реконструкції багатоквартирних будинків кінця ХІХ– початку ХХ століть. Містобудування та територіальне планування, 2013. Вип. 47. С. 446–459.
Письмак Ю. Проблеми збереження, підсилення конструкцій і реставрації об’єктів архітектурної спадщини (в контексті сучасної архітектурної освіти) / Письмак Ю. / Тези доповідей Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Еволюція уявлень в архітектурній і художній освіті: погляд в майбутнє» (листопад 2020 року). м. Харків. 2020. C. 29–31.
Полек Т. Балкон у пострадянському місті: приватне і публічне в юридичному вимірі. Українознавство. Платформа наукових ініціатив. №2 (67). 2018. С. 170–179.
Петренко-Лисак А., Полек Т. Балконний простір: антрополого-соціологічна розвідка. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг. 2021. №2. С. 136–155.
Понкало С., Казанцева Т. Принципи та прийоми застосування архітектурного декору на будівлях Львова 1890-х рр. (періоду історизму). Архітектурний вісник КНУБА. 2017. Вип. 11–12. С. 121–134.
Самойлович В. Оцінка і вибір опоряджувальних матеріалів для реставрації фасадів пам’яток архітектури. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2017. Вип. 49. С. 355–362.
Сеньковський А., Степанов В., Фнлріяшева А., Побережська І. Компонентний склад штучного каменю історичної частини м. Львова. Мінералогічний збірник, 2011. Вип. 1–2. С. 153–163.
Сідорова М.-Ю. Особливості архітектурно- декоративної пластики фасадів історичної забудови кінця ХІХ — початку ХХ ст. м. Києва. Колективна монографія. Сталий розвиток авіаційної інфраструктури України. 2023 С. 393–407.
Черкес Б., Петришин Г., Коник С. Інтенсифікація забудови історично сформованого міста (на прикладі Львова). Вісник НУ «ЛП». «Архітектура». Львів. 2018. № 893. С. 129–138.
Шпакова Г., Шпаков А. Особливості реконструкції зовнішніх фасадних елементів. Будівельні конструкції. Теорія і практика : зб. наук. праць. Київ. 2021. Вип. 8. С. 109–117.
Шельонг Г., Саницький М. Кропивницька Т., Котів Р. Романцемент – в’яжуче для опоряджувальних робіт у будівництві. Будівельні матеріали та вироби. 2012. К. № 1 (72). С. 7–8.
Якименко Я., Панчук Б. Дослідження основних властивостей мергелів Галичини для синтезу романцементу та гідравлічного вапна. Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка. 2013. Вип. 48. С. 69–73.
Bevz M. Problems of protection and restoration of historical monuments of L’viv built using Roman cement. Budownictwo i Architektura. 2013. Вип. 12 (4). С. 77–188.
Horn V. Balcony structures. Pollack Periodica. 2011. Т 6: Вип. 2, С. 115–130.
