Науково-методичні засади визначення туристично-рекреаційного потенціалу об’єднаних територіальних громад та їх практична реалізація в проектах просторового планування

Автор(и)

  • Лідія Олександрівна Чижевська Київський національний університет будівництва та архітектури

DOI:

https://doi.org/10.18372/2415-8151.22.15403

Ключові слова:

агро-рекреаційні території, ландшафтно-рекреаційна оцінка, рекреаційна ємність, допустиме рекреаційне навантаження, принципи архітектурно-планувальної організації, ландшафтне планування

Анотація

Багата природна та етнокультурна ресурсна база створює  передумови  для їх широкого використання у відпочинкових цілях та розвитку туризму, який розглядається в якості суттєвого містоутворюючого фактору для територій об’єднаних територіальних громад та їх окремих населених пунктів.Вирішення задач формування оптимальної і раціональної архітектурно-планувальної організації агрорекреаційних територій і поселень знаходиться на стику їх просторового планування та містобудівного формування сучасних рекреаційних утворень у складі об’єднаних  територіальних громад.Встановлено, що найсуттєвіший вплив на розвиток рекреаційно-туристичної сфери окремих сільських місцевостей мають:- культурні-природні об’єкти, до яких належать регіональні ландшафтні парки,  ботанічні сади, пам’ятки історико-культурної спадщини,  музеї, культурні та релігійні традиції тощо;- доступність сільської місцевості (наявність транспорту, доріг, аеропортів ( портів), залізничної мережі тощо;- туристичний імідж місцевості, що існує у свідомості потенційних клієнтів і суттєво впливає  на підсвідоме бажання відвідати саме дану територію;- економічні чинники, які залежать від стандарту послуг, пори року, кількості транспорту (доступності) тощо.«Графоаналітичний метод», застосований в процесі проведення дослідження, дозволив виявити та  структурувати фактори, що обумовлюють становлення і розвиток систем сільської рекреації та туризму, серед цих факторів основними є: місце розташування сільської території та роль окремих сільських населених пунктів в системах розселення різного ієрархічного рівня; природно-кліматичні та ландшафтні ресурси; історико-культурна спадщина та етнічні особливості сільських поселень; антропогенні об’єкти – сучасні центри масового відвідування.Виявлено, що для планувальної організації територій оздоровчого і рекреаційного призначення, місця і параметри яких необхідно встановлювати у результаті комплексної оцінки всієї території об’єднаної територіальної громади (з визначенням сельбищних, виробничих, сільськогосподарських, лісових та інших функціональних видів територій), передбачається здійснювати також спеціалізовану «ландшафтно-рекреаційну» оцінку окремих ділянок. Аналіз територій, проведений на картографічні основі в процесі розробки проектів просторового планування усіх громад /Сатанівської, Волочиської, Присивашської, Заводської, Рукшинської та Березівської/ дозволив конкретизувати та виокремити ті територіальні ділянки ландшафту, які мають умови для організації сільської рекреації.У результаті використання різних методичних підходів до оцінки природно-ландшафтних ресурсів пропонується  встановлювати:- рекреаційну ємність території — це максимально допустимий рівень рекреаційного використання території з урахуванням містобудівних і екологічних вимог;- допустиме рекреаційне навантаження — це забезпечення стійкості природного комплексу;- рекреаційну дигресію – порушення природного середовища в результаті впливу антропогенного фактору.Встановлено, що місця під об’єкти рекреації та відпочинку визначаються  у відповідності до спеціальних розрахунків і можуть бути передбачені як резервні земельні ділянки у документації з просторово-планувального розвитку громади. В результаті  виокремлюються території за основними групами ознак, що обраховуються  у запропонованій автором формулі 1. Проведений аналіз за методом експертного опитування, здійснений автором при розробці проектів просторового планування територій адміністративних районів та об’єднаних територіальних громад в різних регіонах України (Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Миколаївська, Сумська, Тернопільська, Херсонська та Чернівецька області), обумовив необхідність введення коефіцієнтів для різних ландшафтів по відношенню до чинних нормативних показників (для ландшафтів з високим рейтингом привабливості — 1; для ландшафтів с середнім рейтингом  привабливості — 0,5; для  ландшафтів із низьким  рейтингом привабливості — 0,05). Метод «визначення рекреаційної ємності» сільських територій, запропонований автором, передбачає інтеграцію показників «еколого-містобудівної оцінки» та «рейтингової оцінки». Науково доведено, що у межах об’єднаної територіальної громади — цілісного адміністративно - територіального утворення може бути  реалізовано концептуальний підхід щодо формування його просторово-планувальної структури як інтегрованого еколого-містобудівного об’єкта, якому притаманні чіткі територіальні обмеження, внутрішній розвиток та зовнішні зв’язки в структурі просторового планування регіонів та країни в цілому. Це стало науковим підґрунтям  для визначення концептуальних засад архітектурно-планувальної організації сільських територій та поселень, які  сформульовано у наступних «принципах» :- принцип «збереження традиційного сільського розселення», сільського укладу та народних традицій, який передбачає відродження історико-культурної ідентичності;- принцип «резервування та цільового використання природно-культурних ресурсів», що має за мету визначити цінність та параметри земельних ділянок сільських територій перспективних для туристично-рекреаційної діяльності;- принцип «створення нових форм підприємництва», який передбачає розвиток особливого типу господарювання на селі через надання туристично-рекреаційних послуг відпочиваючим;- принцип «формування екологічно сприятливого туристично-рекреаційного середовища», що реалізується через підвищення рівня облаштування сільських поселень, виявлення та охорону об’єктів місцевого природно-заповідного фонду.Запропоновано внести пропозиції до відповідних діючих ДБН, враховуючи, що даний напрямок містобудівного розвитку об’єднаних територіальних громад знаходиться за межами нормативно-правового поля, в частині: термінології («ландшафтний план», «фермерська гостинність», «гостьовий будинок» тощо); оціночних показників ландшафту (1 – високий рівень привабливості, 0,5 – середній, 0,05 – низький); зонування території сільських поселень (основні зони — житлова, виробнича, рекреаційна, агроландшафтна; додаткові зони — утримання тварин, кінно-прогулянкових маршрутів, фольклорно-етнографічних фестивалів тощо). Встановлено, що основним проектним документом з науковими економіко-містобудівними обґрунтуваннями, розробленими за методикою автора, повинна бути «Схема планування території ОТГ» з розділом «Ландшафтне планування», де закладено всі аспекти оцінки ресурсів, їх виявлення, збереження, охорони, резервування та раціонального використання для туристично-рекреаційної діяльності, що робить обов’язковим реалізацію цих рішень та вводить їх у правове поле. Запропоновано алгоритм проектних дій (натурні обстеження; аналіз сучасного стану; соціально-економічні розрахунки, прогнозування розвитку тощо) та структуру змісту проектного документу (ресурси, розселення, інфраструктура, потенційні споживачі, інвестиційний клімат тощо).

Біографія автора

Лідія Олександрівна Чижевська, Київський національний університет будівництва та архітектури

аспірантка КНУБА, кафедри ландшафтної архітектури

Посилання

Архитектура сел Украины / [Моисеенко З.В., Косенко В.Н., Косенко Ю.А. и др.] – К.: Будівельник, 1987. – 176 с.

Бейдик О.О. Методологія та методика аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України.: дис. докт. геогр. наук: 11.00.02 /Бейдик Олександр Олексійович – Київ, 2004. – 381с.

Быть селу краше. Советы по благоустройству села /[Ю.А. Косенко, Ю.В. Самойлович, А.П. Чижевский и др. Под ред. Ю.А.Косенко]. – К.: Урожай, 1990.–192 с.

Голуб А.А. Еколого-містобудівні принципи формування національних парків.: дис. канд. архіт.: 18.00.04 /Голуб А.А., КНУБА. – Київ, 2017. - 198 с.

Градостроительные основы развития курортно-рекреационных районов СССР/[ В.Я.Городской,Т.Ф.Панченко, А.А.Мазуркевич и др.] / Отв. ред. Е.Е.Клюшниченко. – М.: Стройиздат, 1990. – 196 с.

Демин Н.М. Управление развитием градостроительных систем. – К.:Будівельник, 1991. – 184 с.

Качанский В.И. Мир культурного ландшафта.// Культурный ландшафт и советское обитаемое пространство: Сб. М.:НЛВ, 2001.

Ландшафтне планування в Україні / [Л.Г.Руденко, Є.О. Маруняк, О.Г.Голубцов та ін]; під ред. Л.Г.Руденка. – К.: Реферат, 2014. – 144 с.

Методичні рекомендації щодо здійснення рекреаційної діяльності у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду / За загальною редакцією Парчука Г.В. – Київ: 2009. – 22 с.

Мелик-Пошаев А.И., Журавлева Н.П. Принципы территориально-планировочной организации рекреационных территорий. – В кн. Градостроительство.

Научно-техническое задание на выполнение НИР по договору № 18-92/216.92-92 «Разработать методику определения рекреационной емкости курортно-рекреационных районов с учетом эколого-градостроительных ограничений».

Орлов М.А. Крупные туристские центры. – М.: Стройиздат, 1983-159с., ил.

Панченко Т.Ф. Науково-методичні аспекти організації регіональних систем туризму на базі об’єктів історико-містобудівної спадщини / З історії вітчизняного туризму: Зб. наук. Статей – К .: Час Пік. 1997. – 168-182 с.

Панченко Т.Ф. Організація туризму та відпочинку в сільській місцевості // Матеріали до засідання круглого столу Спілки сприяння сільському зеленому туризму в Україні. 1998. – Част. І.

Панченко Т.Ф. Культурні ресурси як основний чинник сталого розвитку туризму. Досвід та перспективи розвитку міст України. Культурологічні аспекти містобудування: Збірник наукових праць. – Вип. 24 / Відп. ред. Ю.М.Палеха. – К.: ДП УДНДІПМ «Діпромісто» ім. Ю.М.Білоконя, 2013. – с. 62-69.

Панченко Т.Ф. Ландшафтно-рекреаційне планування природно-заповідних територій. – Київ. – Логос, – 175 с.

Панченко Т.Ф. Проектирование курортов и зон отдыха. –К.: Будівельник, 1983. –104 с.

ДБН. Б.2.2-12.2019 «Планування та забудова територій». Мінрегіон України . К.2019.

Попович С.І. Туристично-екскурсійні ресурси України: Вступ до проблеми / Туристичні ресурси України: 36. наук. праць. – К.: Інститут туризму ФПУ. 1966.- с. 7-17.

Родичкин И.Д. Человек, среда, отдых. – К.: Будівельник, 1977.- 160с.

Руководство по формированию курортно-рекреатионных систем / Ред. кол. Т.Ф.Панченко (отв. редактор) и др.- М.: Стройиздат, 1984: 180с.

Рутинський М.Й. Кількісні методи в ландшафтній екології: проблема метризації екологічного стану ландшафтних систем // Науковий вісник УкрДЛТУ: Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства. Львів: УКРДЛТУ, 1999. – Вип. 9.7. – с. 160-163.

Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Зелений туризм. – Київ: Знання, 2008. – 271с.

Сельский туризм : история, настоящее и перспектива / Учебное пособие : Кондор.- 2008. – 385 с., [Пуханская Т.Ю., Махлинец С.С., Тебряшкина Л.И.], - под редакцией д.т.н., профессора Волошина Н.М.

Тімохін В.О. Архітектура міського розвитку. 7 книг з теорії містобудування. /Тімохін В.О. К.: КНУБА, 2008. – 629 с., 158 іл.

J.Majewskі. Agroturystyka to tez biznes. – Warszawa, 1999.

Riedele W., Lange H., 2002: Landshaftplanung. Heidelberg, Berlin, New York.

Sawicki B. Agroturystyka w teorii i praktyce /B. Sawicki, A.K. Mazurek-Kusiak. – Люблин: Изд. Uniwersytetu Przyrodniczego w Lublinie, 2010. – 223s.

Sikora J. Agroturystyka: przedsiebiorczosc na obszarach wiejskich / J. Sikora. – Warszawa:C.H. Beck, 2012. – 308 s.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Статті