A new paradigm of architectural typology

Authors

  • Сергій Григорович Буравченко Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна
  • Людмила Миколаївна Бармашина Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18372/2415-8151.22.15385

Keywords:

typology, object of architecture, system, type, space, scenario, architectural environment

Abstract

The purpose of the article is to highlight the concept of architectural typology in the context of the postindustrial era and in the modern sociocultural situation, taking into account the cardinal changes that occur both in the relevant scientific field and in the practical directions of the some-what spontaneous formation of the architectural and urban planning environment. Architectural typology viewed as a dynamic process that develops in the direction of object typology to spatial and environmental typology. At the same time, the architectural environment presenting as a typological system, which has a number of subsystem levels with different typological characteristics. Now relevant and important is the problem of responding to demographic and social transfor-mations of the architectural typology, which forming and is using from the middle of the twen-tieth century almost until now. The normative base for the design and construction of architectural objects has always evolved in parallel and depending on the typology. Over time, both components of the process stopped responding to new requests from architecture consumers. There was an urgent need for a new typology, which should become more flexible and multivariate in accordance with the needs of modern society, which are constantly changing. When determining the directions and a new paradigm of architectural objects typologization. It proposing to use a number of alternative traditional typologies for the newest directions, and the methodology for architectural objects formation. One of these methodological approaches basing on the parametric and, in particular, the scenario method. Its allowing, as a result, studies the unique project situation, to approach a new project as a unique innovative phenomenon. The second methodology is productive for identifying new types of architecture lens — this is an analysis of the characteristic urban planning situations of a city or types of architectural environment with the identification of their features, in particular, the functional requirements for premises and their groupings, which are characteristic of the corresponding urban spaces. The third methodology of typological differentiation basing on determining the degree of uniqueness and life cycle of an architectural object, which, in turn, affect the requirements for the adaptability of the designed buildings. This adaptability affects the degree of differentiation of the subsystems of the architectural and construction system with the identification of a permanent frame and flexible, transformative components of a building. A number of publications confirm the relevance of research in this direction

Author Biographies

Сергій Григорович Буравченко, Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна

кандидат архітектури, професор кафедри архітектури,

Людмила Миколаївна Бармашина, Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна

с.н.с., кандидат архітектури, доцент

References

Акбаралиев Р.Ш. Фактор времени в формообразовании объектов динамической архитектуры. Архитектон: известия вузов. 2011. № 34.

Барзилович Д. Параметричне нормування у будівництві /Д. Барзилович, І. Лагунова, І. Бардасова, С. Буравченко, А. Нечепорук, О. Медведчук, О. Марушева В. Колесник. — Офіс ефективного регулювання BRDO. К.: 2020-90 с.

Бармашина Л. Параметрична парадигма урбанізму. East European Scientific Journal. 2019. № 3(43), part 1. Р.13-17

Бармашина Л.М, Бусель М.Я Типологічний аналіз архітектурних об’єктів як метод вивчення типології будівель і споруд. Сучасні проблеми архітектури і містобудування: зб. наук. праць.Київ. 2017. КНУБА. Вип. 48. С.384-391

Бармашина Л., Матюха, А.Кузьмін О. До питання розвитку засобів формування громадських просторів у структурі висотних будівель. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2018. № 22(62). т.1. С.10-15

Бармашина Л. Чемакіна О., Макух Н.. Особливості проектування та будівництва мор-ських аеропортів. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2019. № 3(65). С.9-14

Бармашина Л. Чемакіна О., Розбицька А. Формування громадських закладів для молоді на основі універсального дизайну. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2019. № 3(65). С.15-19

Бойко Х. С. Типи будинків та архітектурні конструкції. Навч. посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки. 2012. 196 с.

Буравченко С .Г. Cценарні методи формування сталої архітектури багатоквартирних житлових будинків Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. збірник / Відпов. ред. В.В.Товбич. — К., КНУБА, 2020. — Вип. 56.–С.26-39.DOI:https://doi.org/10.32347/2077-3455.2020. 56.305-322

Гельфонд А.Л. Архитектурная типология в аспекте жизненного цикла здания. Academia. 2011. № 2. С. 40-47

Дрьомова Л.В. Конспект лекцій з курсу «Теоретичні та методичні основи архітектурного проектування. Типологія будівель та споруд» (для студентів 4 курсу денної форми навчання за напрямом 6.060102 «Архітектура» спеціальності «Містобудування»). Х.: ХНАМГ. 2011. 70 с.

Крижановская Н. Я. Этимология термина «инновации» в архитектурно-градостроительной деятельности. Международный научный журнал (International Scientific Journal). Киев. 2016. № 2 (Февраль). С. 10 – 14

Лінда С.М. Архітектурне проектування громадських будівель і споруд. Навч. посібник. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». 2010. 608 с.

Смирнова О. В. Основные закономерности формирования инновационных исторических архитектурно-градостроительных объектов в городской среде. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2016. № 6 (219). С. 32 – 40

Шумахер П. Тектоника – дифференциация и сотрудничество архитектуры и строительства [Сетевой ресурс] URL: http://www.patrikschumacher.com/

Habraken, N. J., (1984). Notes on Hier-archy in form. Massachusetts.

Hertzberger, H. (1991). Lessons For Students In Architecture. (I. Rike, Trans.) 010 Publishers, Rotterdam.

Krokfors, Karin (2017). Time for Space/ Karin Krokfors & Aalto University School of Arts, Design and Architecture Unigrafia Helsinki.

Leupen, В. (2003) Dwelling Architecture And Modernity: Technische Universiteit Delft, Delft. University. [In English]

Leupen, Bernard; Heijne, René and Van Zwol, Jasper. (2005). Time Based Architecture. Rotterdam: 010 Publishers

Schneider, T., & Till, J. (2007). Flexi-ble Housing. Oxford, United Kingdom: Architectural Press.

Schumacher, P. The Autopoiesis of architecture, vol.2, A new agenda for architecture. — United Kingdom, London: Willey & Sons, 2012. — 715 c.

Issue

Section

Статті