ФІЛОСОФІЯ КОМУНІКАЦІЇ: АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПАРАДИГМ

С. М. Іщук

Анотація


У статті аналізуються найбільш відомі підходи до визначення поняття «комунікація». Обґрунтовується думка про парадигмальну поліваріантність сучасної філософії комунікації.

Посилання


Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского. – М.: Художественная литература, 1972. – 176 с.

Витгенштейн Л. Философские работы. Часть 1. – М.: Гнозис, 1994. – 612 с.

Гнатищак Г. Т. Проблема комунікативного виміру буття людини у німецькій філософії ХХ століття. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. – Львів: – 2008. –18 с.

Деррида Ж. Страсти // Socio-Logos'96. Альманах Российско-французского центра социологических исследований Российской АН. М.: Socio-Logos'96, 1996. – С. 257-302.

Лич Эдмунд. Культура и коммуникация: Логика взаимосвязи символов. К использованию структурного анализа в социальной антропологии. – М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2001. – 142 с.

Назарчук А.В. Теория коммуникации в современной философии. – М.: Прогресс-Традиция, 2009. – 320 с.

Назарчук А.В. О влиянии книгопечатания на развитие протестантизма в Европе // Новая и Новейшая история. – 2006. – №3. – С. 79-90.

Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер. – 2001. – 656 с.

Weaver W. The mathematics of communications // Communication and culture. – New York etc., 1966. – P.17-18.


Повний текст: PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства - Некомерційна - Без похідних творів 3.0 Неадаптована

 

ISSN 2412-2157 (Online), ISSN 2411–5606 (Print, VNAU)