Способи і прийоми візуалізації часу у дизайні

N. Skliarenko

Анотація


У статті обґрунтовано способи та прийоми візуалізації часу засобами дизайну. Багатоаспектність сприйняття часу розкрито у концепціях абсолютного, відносного та уявного часу. Виявлено, що концепція абсолютного часу пов’язана із циклічними перетвореннями у природі. Джерелом проектних ідей виступають біологічні ритми живих організмів та явища природи. Такі дизайн-системи ґрунтуються на циклічній візуалізації плину часу у глобальному контексті змін природи та здатні до самоорганізації. Концепція відносного часу базується на візуалізації послідовних часових проміжків та пов’язана із усвідомленням лінійного часу. У проектуванні відносний час використовується як маркер подій та призначений для впорядкування процесів життєдіяльності людини. Способом візуалізації концепції уявного часу стає його інтерпретація на основі емоційно-психологічного сприйняття. Час як мистецька категорія знаходить відображення у візуально-видовищних формах мистецтва. Категорія часу є структуроутворюючим фактором організації дизайн-систем, що визначає їх проектні особливості. Досліджено, що візуалізація часу здійснюється способами фіксації циклічних змін; впорядкування часових проміжків та інтерпретації часу. Прийоми візуалізації (універсальність, трансформація структури, форми і розмірів, статика/динаміка, поява/зникнення) засвідчують безмежні можливості використання часу як концепції та проектного засобу. Пошук способів і прийомів візуалізації обґрунтовує прагнення до пізнання сутності часу та впорядкування структури всіх процесів життєдіяльності людини. Аналіз часу як однієї із категорій, що забезпечує цілісне сприйняття дійсності, дозволив переосмислити значення часу в теоретичних та художньо-проектних аспектах.


Ключові слова


Час; дизайн-система; дизайн; візуалізація; абсолютний час; відносний час; умовний час; фіксація; організація; інтерпретація; моделювання часу.

Посилання


Бом Д. Специальная теория относительности. М.: Мир, 1967. 285 с.

Бхаскаран Лакшими. Дизайн и время, пер. з англ. И.Д. Голыбиной. М.: Арт-родник, 2005. 200 с.

Вайдліх В. Про концепції, що примиряють природничі науки і теологію. Філософ, і соціолог, думка. 1994. С.165–185.

Василевский А.Н. Время – это великая иллюзия. URL: http://nepoznannoe.org/HTM/illuziy.htm (дата обращения: 02.01.2018).

Гокінг С. Коротка історія часу від великого вибуху до чорних дір. Пер. з англ. К.І.С., 2015.

Еремеев В.Е. Время в древнекитайской арифмосемиотике. Музыка и категория времени: сб. материалов 5 конференции «Григорьевские чтения». М.: АСМ, 2003. С. 67–81. URL: http://www.chronos.msu.ru/old/RREPORTS/yeremeyev_vremya/yeremeyev_vremya.htm (дата обращения: 20.05.2018).

Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження з теорії історії, пер. з нім. Швед В. К.: Дух і літера, 2006. 436 с.

Лысенко В.Г. Философская энциклопедия в 4-х томах. Т.1. Москва, 2001. С. 450-451. URL: http://www.chronos.msu.ru/old /TERMS/lysenko_vremya.htm (дата обращения: 20.05.2018).

Пипуныров В. Н. История часов с древнейших времен до наших дней. М.: Наука, 1982.

Стравинская М. Времени нет. URL: https://medium.com/ johnsnowknowsthings/ (дата обращения: 03.02.2018).

Bruton Eric. The History of Clocks & Watches. Chartwell Books Inc., U.S., 2006. 203 с.

Masreliez C. Johan The Progression of Time. How expanding space and time forms and powers the universe. Amazon, Createspace, 2012. 340 c.

McDonalds: годы успешной рекламы. 2011. URL: http://re-actor.net/advertising/4540-mcdonalds-commercials.html (дата обращения: 09.12.2017).

Time to Design Award: Scarf-Knitting Clock. URL: http://www.ippinka.com/blog/time-design-award-scarf-knitting-clock/ (дата обращения: 02.01.2018).


Повний текст: PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Некомерційна — Без Похідних 4.0 Міжнародна.