Спецграфіка дизайнера одягу: теоретичний і практичний аспекти

O. Lahoda

Анотація


В статті розглянуто роль графічної складової процесу проектування одягу, обумовленої володінням основами костюмографіки. Це сприяє тому, що дизайнер костюма розкриває власний творчий потенціал, формується його виразна професійна індивідуальність. Для того, щоб задум дизайнера був утілений у вибраному матеріалі, спочатку необхідно зафіксувати дизайнерську ідею на папері. Протягом різних етапів дизайн-процесу графічне зображення зазнає значних трансформацій. Ці перетворення становлять особливу проблему, суть якої полягає в тому, щоб на шляху до реалізації моделі через трансформації графічної складової зберегти основний зміст дизайнерського креативу. Таким чином, наукового осмислення вимагають не лише основні функції одягу (як речі), але його образно-стильове вирішення – образ людини в костюмі в цілому. На думку автора, саме цей аспект сучасного дизайну є найбільш актуальним і перспективним напрямком подальших досліджень.

Ключові слова


Дизайн одягу; проектування костюма; художньо-графічна складова; візуальний наратив; теорія та практика дизайну.

Посилання


Андросова Э.М. Основы художественного проектирования костюма. Челябинск: «Медиа-принт», 2004. 184 с.

Пармон Ф.М., Кондратенко Т.П. Рисунок и графика костюма. М.: «Архтектура – С», 2005. 208 с.

Степучев Р.А. Кимберлит костюмографического языка: учебное пособие для вузов. М.: МГТУ им. Косыгина, 2007. 416 с.

Сафина Л.А. Проектирование костюма (адресное проектирование). Казань: МЕДДОК, 2017. 239 с.


Повний текст: PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Некомерційна — Без Похідних 4.0 Міжнародна.