ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ КОНЦЕПЦІЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.45.1889Ключові слова:
біотоп, біологічне різноманіття, екологічна мережа, заповідна справа, ландшафти, рекреаціяАнотація
Розглянуто єдину цілісну систему зберігання та відтворення національних природних багатств. Приділено увагу проектуванню екологічної мережі в Україні.
Посилання
Проект-програма формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 рр.) / за ред. Ю.Р. Шеляга–Сосонко. – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 34 с.
Формування регіональних систем екомережі: метод. рек. / за ред. Ю.Р. Шеляга–Сосонко. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – 71 с.
Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні «Заповідники», затверджена постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1994 р. – К.: Парламентське вид-во, 1992. – 7 с.
Закони України / В.Ф. Опришко, Л.Є. Гарьовий, А.І. Осауленко та ін. – К.: Ін-т законодавства, 1996. – 405 с.
Самойленко В.М. Геоінформаційна побудова екомережі / В.М. Самойленко, Н.П. Корогода. – К.: Ніка-Центр, 2006. – 224 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
