ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ В ЗОНІ АЕРОПОРТУ МЕТОДАМИ БІОТЕСТУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.28.1333Анотація
Розглянуто актуальну проблему сьогодення – вплив виробничих процесів на якісні характеристики та стан компонентів довкілля. Проаналізовано й аргументовано необхідність проведення екологічної оцінки стану довкілля методами біотестування. Порівняно та узгоджено відповідність визначеної концентрації важких металів і нафтопродуктів установленим нормам на тест-об’єктахПосилання
Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля: Навч. посібник. – Рівне: РДТУ, 2001. – 233 с.
Запорожець В.В., Шматко М.П. Аеропорт: організація, технологія, безпека. К.: Дніпро, 2002. – 168 с. 3. Золотов Ю.А. Тест-методы // Журн. аналитической химии. – 1994. – Т. 49, № 11. – С. 149.
Лисичкин Г.В. Химическое модифицирование поверхности минеральных веществ // Соросовский образовательный журн. – 1996. – № 4. – С. 52.
Биоиндикация загрязнителей наземных экосистем / Под ред. Р. Шуберта. – М.: Мир, 1988. – 350 с.
Брагинский Л.П. Методологические аспекты токсикологического биотестирования на Daphnia Мagna Straus и других ветвистоусых ракообразных (критиче-ский обзор) // Гидробиол. журн. – 2000. – Т. 36, № 5. – С. 50–70.
Никлайкин Н.И. Анализ и оценка интенсивности химического загрязнения окружающей среды Россий-ской Федерации предприятиями гражданской авиации // Экология промышленного производства. – 2004. – № 3. – С. 20–29.
Фомин Г.Ф. Вода. Контроль химической, бактерио-логической и радиационной безопасности по международным стандартам. – М.: Химия, 2000. – 835 с.
Брагінський Л.П. Теоретичні передумови (загальні концепції токсикологічної гідроекології) // Гідроеко-логічна токсикометрія та біоіндикація забруднень: Теорія, методи, практика використання / За ред. І.Т. Олек-сіва, Л.П.Брагінського. – Л.: Світ, 1995. – С. 7–39.
Phillips D.J. The use of biological indicator or ganisms to monitor trace metal pollution in marine and estuarine environments – a review // Environ. Pollut. – 1977. – 13. – P. 69–71.
Христофорова Н.К. Биоиндикация и мониторинг загрязнения морских вод тяжелыми металлами. – Л.: Наука, 1989. –192 с.
Загрязнение атмосферного воздуха, природных вод и почв / Под ред. Ц.И. Бобовниковой, С.Г. Малахова. – М.: Гидрометеоиздат, 1990. 184 с.
Франчук Г.М., Кіпніс Л.С., Маджд С.М. Перспективи розробки методів біотестування для контролю впливу на довкілля авіатранспортних процесів // Авіа: Матеріали V Міжнар. наук.-техн. конф. – К.: НАУ, 2003. – Т. 2. – С. 29–34.
Франчук Г.М., Кіпніс Л.С., Маджд С.М. Методика оцінки хімічного забруднення атмосферного повітря на основі аналізу стану атмосферних опадів в зоні аеропорту // Наука і молодь. Приклад. сер. Міжнар. наук. конф. студ. та молодих учених «Політ-2003». – К.: КИТ, 2003. – С. 258–261.
Маджд С.М., Загоруй Я.В., Франчук Г.М., Антонов А.М. Математичні розрахунки забруднення поверхневих вод р. Нивки важкими металами та нафто-продуктами // Наука і молодь. Приклад. сер. Міжнар. наук. конф. студ. та молодих учених «Політ-2004». – К.: НАУ, 2004. – С. 175–178.
Франчук Г.М., Антонов А.М., Маджд С.М., Рахімбердіна Н.В. Моніторинг стану атмосферного повітря зони аеропорту на підставі результатів досліджень атмосферних опадів // Вісн. НАУ. – 2005. – № 3. – С. 164–167.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
