АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ ЗАЛІЗОНІКЕЛЬКИСНЕВИХ РОЗПЛАВІВ ІЗ 4d-МЕТАЛАМИ – Zr, Nb, Mo
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.27.1314Анотація
Наведено результати дослідження розкиснювальної властивості 4d–металів у залізонікелькисневих розплавах, проведені методом калориметрії в ізопериболічному калориметрі при температурі 1873 К.
Посилання
Куликов И.С. Раскисление металлов. – М.: Металлургия, 1975. – 504 с.
Михайловская М.В., Судавцова В.С., Баталин Г.И. Термохимические свойства расплавов систем Cu–O, Cu – O – (Mg, Al) //Расплавы. – 1987. – № 5. – С. 112–114.
Дюбанов В.Г., Стомахин А.Я., Филиппов А.Ф. Исследование энтальпий образования разбавленных растворов на основе Fe, Co, Ni // Изв. вузов.Черная металлургия. – 1975. – № 3. – С. 3–5.
Sudavtsova V.S., Sharkina N.O. Structure of Phases Forming of Deoxidation of Invar Alloys // Вісн. ЛНУ. Сер. хім. – 2000. – Вип. 39. – С. 132–135.
Downloads
Як цитувати
Шаркіна, Н., Манчук, Н., & Судавцова, В. (2006). АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ ЗАЛІЗОНІКЕЛЬКИСНЕВИХ РОЗПЛАВІВ ІЗ 4d-МЕТАЛАМИ – Zr, Nb, Mo. Вісник Національного авіаційного університету, 27(1), 227–228. https://doi.org/10.18372/2306-1472.27.1314
Номер
Розділ
Хімічні технології, хімотологія
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
