Застосування поліноміального сплайна трьох змінних на основі В-сплайнів при обробці результатів спостережень

А. Я. Білецький; П. О. Приставка

doi:10.18372/2306-1472.10.12173

Застосування поліноміального сплайна трьох змінних на основі В-сплайнів при обробці результатів спостережень

Автор(и)

А. Я. Білецький Національний авіаційний університет
П. О. Приставка Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.10.12173

Анотація

Наведено обчислювальну схему локального поліноміального стайна другого порядку на основі В-сплайнів. Розглянуто постановку задачі на використання такого сплата при обробці результатів спостережень

Посилання

Корнейчук Н.П. Сплайны в теории приближений. М: Наука, 1984. -352 с.

Лигун А.А., Шумейко А.А. Асимптотические методы восстановления кривых. - К.: ІМ НАН України, 1996. - 358 с.

Downloads

Як цитувати

Білецький, А. Я., & Приставка, П. О. (2001). Застосування поліноміального сплайна трьох змінних на основі В-сплайнів при обробці результатів спостережень. Вісник Національного авіаційного університету, 10(3), 153–155. https://doi.org/10.18372/2306-1472.10.12173

Завантажити посилання

Номер

Том 10 № 3 (2001)

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).