Особливості співтовариства хемолітотрофних бактерій відходів вуглезбагачення
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-6407.1.6658Ключові слова:
породні відвали, аборигенне співтовариство, ацидофільні хемолітотрофні бактерії, штами, активність вилуговування, джерела енергії, германій, іони важких металівАнотація
Відвали вуглевидобування і вуглезбагачення є з одного боку екологічно небезпечною, з іншого боку – промислово важливою з точки зору вмісту рідкісних металів сировиною. Біотехнологічні методи найбільш обгрунтовані для її переробки з метою вилучення цінних компонентів і зниження токсичності. Реалізація мікробних біотехнологій повинна базуватись на комплексних дослідженнях біологічних і фізико-хімічних властивостей вихідних твердих субстратів, консорціуму мікроорганізмів, які в них присутні, з подальшим виділенням, відбором та селекцією найбільш перспективних високо активних штамів для створення ефективного бактеріального препарату. З аборигенного співтовариства породних відвалів вуглезбагачення в чисті культури виділені три домінуючі штами мезофільних і помірно термофільних ацидофільних хемолітотрофних бактерій. Вивчення їх основних біологічних властивостей дозволило припустити приналежність ізольованих штамів до представників роду Acidithiobacillus, зокрема Acidithiobacillus ferrooxidans, а також роду Sulfobacillus. Порівняння окиснювальної активності виділених штамів і аборигенного співтовариства по відношенню до вилучення з субстрату відвалів рідкісних і важких металів свідчить на користь консорціуму – результат синтрофних відношень мікроорганізмів у співтоваристві. Це слід враховувати при створенні оптимального для даного техногенного субстрату ефективного бактеріального препарату.
Посилання
Юдович Ю. Я. Элементы–примеси в ископаемых углях / Юдович Ю. Я., Кетрис М. П., Меред А. В. – Л.: Химия, 1985. – 238 с.
Зубова Л. Г. Терриконики угольных шахт – источники сырья для металлургии / Зубова Л. Г. // Уголь Украины. – 2000. – №6. – С. 32–33.
Толстов Е. А. Возможности применения биогеотехнологии при выщелачивании бедных и упорных руд / Толстов Е. А., Латышев В. Е., Лильбок Л. А. // Горный журнал. – 2003. – №8. – С. 63–65.
Васильева Т. В. Металлы из промышленных отходов / Васильева Т. В., Блайда И. А., Иваница В. А. // Энергосбережение. – 2011. – № 5. – С. 31–33.
Brierley J. A. Expanding role microbiology in metallurgical processes / Brierley J. A. // Mining Engineering. – 2000. – №52 (11). – Р. 49–53.
Кузякина Т. И. Биотехнология извлечения металлов из сульфидных руд / Кузякина Т. И., Хайнасова Т. С., Левенец О. О. // Вестник наук о Земле. – 2008. – Т. 60, Вып. 12. – С. 76–85.
Блайда И. А. Извлечение редких и цветных металлов сообществом микроорганизмов из золы от сжигания Павлоградского угля / [Блайда И. А., Васильева Т. В., Слюсаренко Л. И. та ін.] // Мікробіологія і біотехнологія. – 2012. – №3. – С. 91–100.
Канаева З. К. Микробиоценозы хемолитотрофных растворов подземного выщелачивания уранового месторождения «Карамурун» / Канаева З. К., Канаев А. Т. // Биологические науки. – 2012. – № 5. – С. 153–157.
Разнообразие сообществ ацидофильных хемолитотрофных микроорганизмов в природных и техногенных экосистемах / [Кондратьева Т. Ф., Пивоварова Т. А., Цаплина И. А. та ін.]. // Микробиология. – 2012. – Т.81, № 1. – С. 3–27.
Каравайко Г. И. Практическое руководство по биогеотехнологии металлов / Г. И. Каравайко. – М.: АНСССР, 1989. – 371 с.
Методы общей бактериологии / Методы общей бактериологии; Т. 2. – М.: Мир, 1984. – 265 с.
Состав и выщелачивающая активность микробиоценоза техногенных отходов энергетики [Електронний ресурс] / [Блайда И. А., Васильева Т. В., Слюсаренко Л. И. та ін.]. // Проблеми екологічної біотехнології. – 2013.– № 1.– Режим доступу: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/ecobiotech/article/view/4592
Черняк С. М. Методы гидрохимического анализа объектов морской среды / Черняк С. М., Колобова Т. П., Першина И. В. // Методические основы комплексного экологического мониторинга океана. – М.: Гидрометеоиздат, 1988. – С. 23–25.
Хавезов И. Атомно-абсорбционный анализ / И. Хавезов, Д. Цалев – Л.: Химия, 1983. – 144 с.
Kellу D. P. Reclassification of some species of Thiobacillus to the newly designated genera Acidithiobacillus gen. nov., Hallothiobacillus gen. nov. and Thermithiobacillus gen. nov. / Kellу D. P., Wood A. P. // International Journal of Systematic and Evolutionary Microbiology. – 2000. – V. 50. – P. 512–516.
