Вплив фізичних факторів на активність амілолітичних ферментів солоду злакових культур

Автор(и)

  • Л. О. Косоголова Національний авіаційний університет
  • П. П. Лошицький Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”
  • С. В. Турбовська Національний авіаційний університет
  • Н. В. Самчук Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-6407.1.13837

Ключові слова:

пшеничний солод, ячмінний солод, амілолітичні ферменти, температура, активна кислотність, низькочастотні хвилі, крайнє високочастотні хвилі

Анотація

В статті визначено вплив температури та активної кислотності при температурі 74 °С на амілолітичну активність ферментів пшеничного та ячмінного солодів. Оптимальна температура оцукрювання становила 76 °С, а рівень рН – 6,8. Встановлено вплив електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону: кілометрових (низькочастотних (НЧ)) та міліметрових (крайнє високочастотних (КВЧ)) хвиль на активність амілолітичних ферментів ячмінного солоду. Запропоновано для збільшення амілолітичної активності ферментів ячмінного солоду використовувати крайнє високочастотне опромінення, час експозиції – 5 хвилин.

Біографії авторів

Л. О. Косоголова, Національний авіаційний університет

доцент кафедри біотехнології, к.т.н., доцент

П. П. Лошицький, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”

професор, д.т.н.

С. В. Турбовська, Національний авіаційний університет

студентка

Н. В. Самчук, Національний авіаційний університет

студентка

Посилання

Sivaramarkrishtan S. Kesavan Madhavan Nampoothiri et al. αAmylases from microbial sources an overview on recent developoments / Sivaramarkrishtan S., Gangadharan D. // Food Technol. Biothechnol. – 2006. – V. 44, N 2. – P. 173–184.

Мальцев П.М. Технология бродильных производств. – 2 изд., перераб. и доп. – M.: Пищевая промышленность, 1980. – 560 с.

Попова Н.В. Современные подходы к возможности интенсификации процесса затирания пивного сусла. Патентный анализ / Н.В. Попова, И.Ю. Потороко // Вестник ЮУрГУ. Серия "Пищевые и биотехнологии". – 2018. – № 5 – С. 12.

Домарецький В.А. Технологія екстрактів, концентратів і напоїв із рослинної сировини / Домарецький В.А., Прибильський В.Л., Михайлов М.Г. / За редакцією В.А. Домарецького. – Винниця: Нова Книга, 2005. – 408 с.

Фараджева, Е.Д. Общая технология бродильных производств / Е.Д. Фараджева, В.А. Федоров. – М.: Колос, 2002. – 408 с.

Цыперович А.С. Ферменты (основы химии и технологии) / А.С. Цыперович. – К.: Техника, 1971. – 358 с.

Технология бродильных производств: учебное пособие / О.А. Котик, Н.В. Королькова, А.А. Колобаева, Е.В. Панина. – Воронеж: ФГБОУ ВО Воронежский ГАУ, 2017. – 139 с.

Мельников, П.И. Электромагнитное облучение солода в процессе получения пивного сусла: дис.. канд. техн. наук: 05.18.12 / П.И. Мельников. – М., 2000. – 175 с.

Управління біологічними середовищами / З.М. Романова, В.С. Зубченко, М.В. Карпутіна, М.С. Романов. // Наукові праці НУХТ. – 2013. – № 16 – С. 48–54.

Активність амілолітичних ензимів / Паньків Н.О., Паляниця Л.Я., Березовська Н.І., Косів Р.Б. // Вісник Львівської комерційної академії. – 2014. – № 4 – С. 56–59.

Жеплінська М. М. Порівняльний аналіз способів затирання для приготування пивного сусла / М. М. Жеплінська, Ю. Г. Сухенко, І. Р. Лазарів. // Наукові праці SWorld. – 2016. – № 12 – С. 74–76.

Ермолаева Г.А. Технология и оборудование производства пива и безалкогольных напитков: Учеб. для нач. проф. образования /Г.А. Ермолаева, Р.А. Колчева. – М.: ИПРО, Изд. центр «Академия», 2000. – 416 с.

Нарцисс Людвиг Краткий курс пивоварения / Л. Нарцисс; при участии В. Бака; пер. с нем. А. А. Куреленкова. – СПб.: Профессия, 2007. — 640 с.

Мальцев П.М. Технология солода и пива: Учебник для вузов пищ. промышленности. – М.: Пищевая пром-сть, 1964. – 858 с.

Опубліковано

2019-08-26

Номер

Розділ

Експериментальні роботи