ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.27.20730Ключові слова:
емоційне вигорання, студенти-медики, психоемоційне виснаження, резистенція, деперсоналізація, професійна підготовкаАнотація
Навчання у медичному закладі вищої освіти пов’язане з хронічним психоемоційним навантаженням, що створює передумови для розвитку емоційного вигорання ще на етапі здобуття фаху. Вигорання у студентів розглядається як передвісник майбутньої професійної деформації, що загрожує зниженням емпатії та якості надання медичної допомоги. Основними тригерами цього стану є конфлікт між високими зовнішніми вимогами та наявними внутрішніми ресурсами особистості.
Мета дослідження – емпірично визначити ступінь прояву симптомів емоційного вигорання у студентів-медиків, проаналізувати їх ставлення до навчання та виявити основні причини виснаження.
Методи. Дослідження проведено на базі Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Вибірку склали 78 студентів віком 18–25 років. Для збору емпіричних даних використано методику «Діагностика рівня емоційного вигорання» В. В. Бойка (у модифікації Ільїна), що дозволяє оцінити емоційний стан, резистенцію та виснаження.
Результати. Отримані дані демонструють суперечливу картину професійного становлення. З одного боку, мотиваційний компонент залишається високим: 84,6% респондентів упевнені у правильності вибору професії, а 87,2% відчувають радість від користі своєї діяльності. З іншого боку, зафіксовано виражені ознаки виснаження: 65,4% студентів відчувають втому від навчальних проблем, 50% оцінюють умови навчання як дуже важкі, а 61,5% мають високий рівень тривожності. Виявлено формування механізмів психологічного захисту за типом «економії емоцій»: 80,8% опитаних намагаються якнайшвидше завершити справи через напругу, 71,8% працюють через силу, а 56,4% періодично виконують роботу формально та бездушно. Симптоми деперсоналізації проявляються у тому, що 41% студентів використовують емоційний «екран» для відгородження від чужих переживань, а 46,2% відчувають негативні емоції до оточення.
Висновки. Результати дослідження підтверджують, що специфіка медичної освіти (значні обсяги інформації, висока відповідальність, стресогенність) на тлі недостатньої сформованості навичок саморегуляції призводить до раннього емоційного вигорання. Студенти стикаються з фрустрацією професійних ідеалів та вимушені вдаватися до емоційного відчуження як захисної реакції, що вимагає впровадження програм профілактики стресу в освітній процес.
