Це застарівша версія, яка була опублікована 2022-11-04. Прочитайте найбільш нову версію.

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНОГО КОНТЕНТУ НА ЕМОЦІЙНУ СТІЙКІСТЬ СТУДЕНТІВ ЗВО В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Автор(и)

  • Леся Хоменко-Семенова Національний авіаційний університет
  • Яна Прохоренко Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.20.16926

Ключові слова:

воєнний стан; емоційна стійкість; заклад вищої освіти; інформаційно-комунікаційні технології; психологічна стійкість; стрес; стресостійкість

Анотація

У статті проводиться аналіз впливу інформаційного контенту на емоційну стійкість

студентів в умовах воєнного стану. Розглядаються та аналізуються основні елементи впливу інформаційного простору, зокрема новин, на емоційний стан здобувачів вищої освіти.

Мета статті полягає у визначенні ставлення студентів до інформаційного контенту в умовах воєнного стану; дослідити вплив новин на емоційний та фізичний стан студентів ЗВО.

Результати дослідження показали, що до шляхів формування стресостійкості у студентському віці, відносяться чинники, які формують стресостійкість студентів шляхом вибору успішних видів копінг-поведінки та здійснюють корекцію рівнів прояву тривожності: вміння вирішувати проблеми та позитивне бачення майбутнього; схвалення своїх вчинків з боку оточуючих; індивідуально-психологічні особливості людини (впевненість у собі, активність, оптимізм); задоволеність вибраною професією та позитивний емоційний фон. Формування стресостійкості у студентському віці можливе завдяки здійсненню методу психологічного тренування, де мають бути використані вправи, що сприяють саморегуляції стану студента, активізації психічних функцій, мотивують студентів для розвитку тих чи інших компонентів психіки тощо.

Висновки. Виходячи з наукових праць щодо стресостійкості, можна виділити психологічні особливості прояву стресостійкості студентів ЗВО: психодинамічні властивості (активність, ригідність, емоційна збудливість, темп реакцій); вольові якості (витримка, цілеспрямованість, наполегливість, самоконтроль, ініціативність, самостійність, відповідальність, енергійність); особливості саморегуляції поведінки (планування, моделювання, оцінка результатів, гнучкість, загальний рівень саморегуляції поведінки); мотивація (мотивація прагнення до успіху).

Підсумовуючи результати авторської анкети на визначення ставлення студентів до новин в умовах воєнного стану та вплив новин на емоційний, фізичний стан студентів ЗВО в умовах воєнного стану, сконстатовано, що у більшості студентів перегляд новин викликає негативні та тривожні емоції, внутрішній дискомфорт у тілі, зменшує мотивацію до діяльності, зосередженість на навчанні, роботі

Біографії авторів

Леся Хоменко-Семенова, Національний авіаційний університет

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та психології професійної освіти Національного авіаційного університету

Яна Прохоренко, Національний авіаційний університет

студентка магістратури спеціальності 053 «Психологія» кафедри педагогіки та психології професійної освіти Національного авіаційного університету

Посилання

Бережная, Н.И. (2003). Стрессоустойчивость оперативных сотрудников таможенных органов. Материалы 3-го Всероссийского съезда психологов. СПб.: СПбГУ. 453-457.

Богданов, С. О. (2017). Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості у дітей в освітніх навчальних закладах: навч. метод. посіб. Київ. Унів. видавництво ПУЛЬСАРИ. 208 с.

Зливков, В.Л., Лукомська, С.О., & Федан, О.В. (2016). Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Київ. Педагогічна думка. 172 с.

Катунин, А. П. (2012). Стрессоустойчивость как психологический феномен. Молодой ученый. 9, 243-246.

Каськов, І.В. (2020). Теоретичні аспекти формування стресостійкості студентів ВНЗ до негативних чинників навколишнього середовища. Вісник Національного університету оборони України. 2020. 1 (54), 104–110 с.

Корольчук, В.М. (2010). Обґрунтування організаційної моделі дослідження стресостійкості особистості. Проблеми екстремальної та кризової психології. 7, 210–218 с.

Нагірнер, І.І. (2015). Умови формування стійкості до стресів в освітньому процесі вузу. Сучасні проблеми науки та освіти. 5.

URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=22713.

Рудаков, А.Л. (2011). Стресс, стрессоустойчивость и саногенная рефлексия в спорте: монография. Красноярск. 31-33

Стресостійкість у сучасному світі. Психологічна служба ЗУНУ: вебсайт. URL: https://www.tneu. edu.ua/student-life/laboratory-psychological-services/ recommendations-and-tips/9681-stresostiikist-usuchasnomu-sviti.html.

Шаран, Ю. В. (2007). Психофізіологічні детермінанти стресостійкості особистості. Актуальні проблеми психології. Том V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. За ред. С.Д. Максименка.К. ДП «Інформаційно аналітичне агенство». Вип. 7, 143–148.

Rotter, J.В. (1992). Cognates of personal control: Locus of control, self-efficacy and explanatory style: Comment. Applied and Preventive Psychology, 127- 129

Downloads

Опубліковано

2022-11-04

Версії

Номер

№ 20 (2022)

Розділ

Статті

Ліцензія

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).