ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ЗАСОБАМИ АНАЛІЗУ НАУКОВИХ ТЕКСТІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.20.16925Ключові слова:
експертна оцінка наукових текстів; зміст і організація наукових досліджень; критичне мислення; методика формування критичного мислення; методологія наукового дослідження; професійна підготовка майбутніх психологівАнотація
У статті представлено результати теоретичного аналізу сутності поняття «критичне мислення» та емпіричного дослідження шляхів його формування у навчальному процесі закладу вищої освіти.
Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні сутності критичного мислення і на цій основі розробці і апробації методики формування критичного мислення студентів-майбутніх психологів.
Процедура дослідження базувалась на системі методів: опрацюванні наукової літератури, порівнянні узагальненні провідних ідей, теоретичному моделюванні, педагогічному спостереженні, вивченні результатів діяльності студентів.
На основі проведеного бібліографічного пошуку проаналізовано та узагальнено наукові дослідження з визначення сутності критичного мислення. його змісту, структури і критеріїв прояву. Аргументовано актуальність створення ефективних прийомів і методик його формування.
Розглянуто досвід формування критичного мислення студентів – майбутніх психологів. Дослідження проводилось протягом 2017-2022 років на базі навчального предмету «Організація та методи наукових досліджень». Емпірично підтверджено, що оволодіння студентами відповідним навчальним матеріалом часто відбувається на суто репродуктивному рівні і не призводить до розвитку критичного мислення. Розроблено і апробовано методику залучення студентів до критичного аналізу наукових текстів, що передбачає: критичну оцінку робіт інших авторів, створення і критичну оцінку власних текстів; засвоєння прийомів рефлексивного самоаналізу продуктів власної наукової діяльності. Наведено взірці завдань, що виконувались студентами.
Результати дослідження засвідчили, що впровадження запропонованої системи роботи э ефективним. Студенти засвоїли прийоми критичного аналізу як органічної складової наукового процесу, щосуттєво вплинуло на якість їх роботи: визначення проблеми дослідження, формулювання теми, конкретизацію вихідних положень наукового дослідження, критичний аналіз теоретичних підходів до досліджуваної проблеми, критичне ставлення до результатів своєї роботи, прагнення до їх корекції. Помітні зрушення відбулися як на операційному (оволодіння прийомами критичного аналізу), так і диспозиційному рівні (відповідальне ставлення до наукової діяльності).
За результатами дослідження сформульовано висновки про доцільність використання запропонованої методики розвитку критичного мислення студентів у процесі професійної підготовки, а також намічено перспективи впровадження відповідної методики на інших навчальних дисциплінах
Посилання
Александрова, Г.І., & Самаренко, Т.К. (2012) Розвиток критичного мислення учнів на уроках історії в середній школі. http://www.rusnauka.com/14_ENXXI_2012/Istoria/2_109977.doc.htm.
Балута, Г. (2019). Критичне мислення і когнітивні практики освіти. Актуальні проблеми духовності. 20, 72-85.
Бутенко, А., & Ходос, Е. (2002). Критическое мышление: метод, теория, практика: Учебно-метод. пособие. Москва: Мирос.
Ивунина, Е. (2009). О различных подходах к понятию «критическое мышление». Молодой ученый. 11, 170-174.
Козаченко, Н.П. (2017). Критичне мислення: граничнi пiдходи та оптимальнi шляхи. Актуальнi проблеми духовностi. Кривий Рiг : КДПУ. 18, 165-179.
Конверскій, А. (2019). Критичне мислення. Підручник для студентів навчальних закладів вищої освіти усіх спеціальностей. Київ: Центр навчальної літератури.
Клустер, Д. (2005). Что такое критическое мышление? Критическое мышление и новые виды грамотности. Москва : ЦГЛ.
Коржуев, А., Попков, В., & Рязанова, Е. (2002). Рефлексия и критическое мышление в контексте задач высшего образования. Педагогика. 2, 18-22.
Липман, М. (1996). Мышление и школьная программа. Юлина Н.С. Философия для детей. Москва: ИФРАН. 147-167.
Липман, М. (1996). Становление мыслительных навыков с помощью философии для детей. Юлина Н.С. Философия для детей. Москва: ИФРАН. 113-147.
Максименко, С. Зайчук, В., Кліменко, В., & Соловієнко, В. (2000). Загальна психологія. Підручник для студентів вищ. навч. закладів. К. : Форум.
Мірошник, С. (2013). Компетентнісний підхід у навчанні української літератури на основі впровадження технології розвитку критичного мислення. https://repository.kristti.com.ua/handle/eiraise/266.
Пауль, Р. (1990). Критическое мышление: Что необходимо каждому для выживания в быстро меняющемся мире. Center for Critical Thinking and Moral Critique Sonoma State University.
Попков, В., Коржуев, А., & Рязанова, Е. (2001). Критическое мышление в контексте задач высшего профессионального образования. Москва : Изд-во МГУ.
Семиченко, В. (2007). Основні ознаки науковості. Формування дослідницької культури молодих науковців. Київ : Педагогічна думка.
Терно, С. (2011). Теорія розвитку критичного мислення. Запоріжжя : Запорізький національний університет.
Тимоха, С. (2001). Теоретичні основи розвитку критичного мислення студентів. Гуманізація навчально-виховного процесу. 1У (П), 52-57.
Тягло, А., & Воропай, Т. (2001). Критическое мышление: проблема мирового образования ХХ1 века. Постметодика. 3, 19-26.
Тягло, О. (2017). Досвід засвоєння критичного мислення в українській вищій школі. Філософія освіти. 2(21), 240-257.
Халперн, Д. (2000). Психологія критичного мислення. СПб : Питер.
Paul, R. (1995). Critical Thinking: How to Prepare Students for a Rapidly Changing World. Foundation for Critical Thinking.
Cheung, Ch.-K, Rudowicz, E., Kwan, A. S.F., & Xiao Dong Yue (2002). Assessing University Students' General and Specific Critical Thinking. College Student Journal. December
Downloads
Опубліковано
Версії
- 2022-11-04 (2)
- 2022-11-04 (1)
