СФОРМОВАНІСТЬ СТИЛЮ КЕРІВНИЦТВА У МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ – ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ФАКТОР ЕФЕКТИВНОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СОЦІАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.20.16914Ключові слова:
причинно-наслідковий зв’язок; соціальна установа; соцільно-перцептивне; соціальний працівник; управлінська діяльністьАнотація
Метою статті є дослідити й проаналізувати ступінь сформованості стилю керівництва у студентів спеціальності «Соціальна робота» та виявити рівень їх готовність до ефективної управлінської діяльності у соціальних закладах. Сучасні реалії вимагають від працівника сформованих лідерської позиції та досвідченої готовності до організації робочого часу, продуктивного вирішення професійних завдань, реалізації прагнення до соціальних змін, набутих ключових компетенцій щодо здійснення управлінської діяльності в соціальних закладах. Кваліфіковане виконання професійних обов’язків соціальним працівником розглядається колегами як показник успішної управлінської діяльності, а відповідно – згодом цей фахівець виконує роль керівника соціальної установи. Тому формування лідерських якостей та стилю керівництва є необхідними складовими фахової підготовки майбутніх соціальних працівників. Важливими особистісними характеристиками керівника є комунікативні вміння мотивувати (спонукати) колектив до ініціативного, творчого виконання обов’язків, досягнення якісних результатів, забезпечувати доброзичливу атмосферу. Методи та методики дослідження. Дослідження сформованості стилю керівництва у студентів спеціальності «Соціальна робота» здійснювалося на базі Національного авіаційного університету (м. Київ) (надалі – НАУ) та спрямовувалося на виявлення управлінських засобів і способів впливу, якими послуговуватимуться магістранти / випускники технічного університету на початковому етапі професійної діяльності. Результати. Важливими є позитивне соцільно-перцептивне сприйняття викладача та студентів, а також організація соціальної самопрезентації студента як керівника власної професійної діяльності, колеги у трудовому колективі та керівника соціальної установи. Висновок: Отож, простежуємо причинно-наслідковий зв’язок між сформованими та реалізованими на практиці компетенціями щодо вирішення професійних ситуативних завдань керівником соціальної установи. Атрибутивний підхід до керівництва реалізується на основі сформованих компетенцій лідерства та розв’язання проблемних ситуацій (управлінських, професійних).
Downloads
Опубліковано
Версії
- 2022-11-04 (2)
- 2022-11-04 (1)