Це застарівша версія, яка була опублікована 2022-11-04. Прочитайте найбільш нову версію.

ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ: ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Автор(и)

  • Анжеліка Кокарєва Національний авіаційний університет
  • Ельвіра Лузік Національний авіаційний університет
  • Наталія Ладогубець Національний авіаційний університет
  • Тамара Михеєва Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.20.16913

Ключові слова:

властивості особистості; здобувачі вищої освіти; професійне становлення; психологічні чинники; розвиток; толерантність до невизначеності

Анотація

У статті здійснено аналіз процесу професійного становлення фахівця, що обумовлено психологічними чинниками розвитку толерантності до невизначеності здобувачів вищої освіти.

Автори статті доводять важливість врахування властивостей особистості, які є базовими, стійкими, стабільними у часі, що впливають на професійне становлення майбутнього фахівця та відіграють суттєву роль при оцінці ймовірних результатів прийняття рішень в ситуаціях невизначеності. Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні психологічних чинників розвитку толерантності до невизначеності. Завдання дослідження зосереджені на науковому обґрунтуванні поняття «толерантність до невизначеності»; виявленні психологічних чинників розвитку толерантності до невизначеності; аналізі та інтерпретації результатів дослідження щодо розвитку толерантності до невизначеності. Результати проведеного дослідження довели, що здобувачі вищої освіти, у яких сформований високий рівень толерантності до невизначеності, здатні приймати альтернативні, креативні та нестандартні рішення, набувати новий досвід навіть за умов невизначеності. Здобувачі вищої освіти, що володіють означеною компетентністю, готові до творчості, експериментів, імпровізації. Здобувачі вищої освіти, у яких сформовано середній рівень толерантності до невизначеності, готові до праці за умов браку інформації, отримуючи новий досвід, готові до новизни, до розв'язання складних завдань. Висновки. Підсумовуючи результати дослідження щодо розвитку толерантності до невизначеності, ми спираємося на властивість особистості, психологічна сутність якої полягає в стійкості до впливів фактору невизначеності, нечіткості середовища та виявляється у прийнятті неоднозначності під час пошуку альтернатив рішення; терпиме відношення до новизни, мінливості та складності ситуацій, до непередбачуваності.

Доведено, що ситуації невизначеності, які є джерелом активності особистості, сприяють як сформованості позитивної мотивації до дослідницької діяльності, так і необхідності спеціальної підготовки здобувача вищої освіти до професійних дій в ситуаціях невизначеності, сприяючи, таким чином, їх подальшому професійному становленню

Біографії авторів

Анжеліка Кокарєва, Національний авіаційний університет

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та психології професійної освіти, заступник декана факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету

Ельвіра Лузік, Національний авіаційний університет

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та психології професійної освіти Національного авіаційного університету

Наталія Ладогубець, Національний авіаційний університет

кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету

Тамара Михеєва, Національний авіаційний університет

аспірантка, викладач кафедри педагогіки та психології професійної освіти Національного авіаційного університету

Посилання

Арістова, Н.О. (2017). Теоретичні і методичні засади формування професійної суб’єктності майбутніх філологів. Дис. на здобуття наукового ступеня доктора пед. наук. К. 659

Бондаренко, А. Ф. (2001). Психологічна допомога особистості: навч. посіб. Київ. КВІЦ. 237.

Готт, В. С., & Урсул, А. Д. (1971). Определенность и неопределенность как категории научного познания. Москва. Знание. 52 с.

Кокарєва, А.М. (2019). Професійний розвиток особистості інженера. Вища освіта України. 2 (27), 234-240.

Кокун, О. М. (2012). Психологія професійного становлення сучасного фахівця: монографія. Київ. Інформ.-аналіт. Агентство. 200 с.

Лузік, Е.В. (2009). Системоутворюючі фактори управлінської діяльності інтегративно-діяльнісної системи вищої технічної освіти. VI Міжнародна науково-методична конференція «Духовно-моральне виховання і професіоналізм особистості в сучасних умовах». 30-31 жовтня 2009. Ч. 1. Київ – Вінниця. 199-205.

Чупахін, С.А. (2015). Роль обратных связей в процессе формирования профессиональной компетентности инженеров-связистов. Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky. Košice; Slovakia. Vol. 3. 2, 60-63.

Хілько, С. О. (2017). Психологічні кореляти формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів. Зб. наук. пр. Кам`янець Подільського нац. ун-ту ім. І. Огієнка, Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України: «Проблеми сучасної психології: за наук. ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. Кам’янец-Подільський: Аксіома. 38, 421–437.

Norton, R. W. (1975). Measure of ambiguity tolerance. Journal of Personality Assessment. Vol. 39. 6, 607-619.

Furnham, A., & Marks, J. (2013). Tolerance of Ambiguity: A Review of the Recent Literature. Psychology. 4, 9, 717–728.

URL: http://www.scirp.org/journal/psych

Downloads

Опубліковано

2022-11-04

Версії

Номер

№ 20 (2022)

Розділ

Статті

Ліцензія

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).