ОНЛАЙН-ВИСТАВА ІНКЛЮЗИВНОГО СОЦІАЛЬНО-ІНТЕРАКТИВНОГО ТЕАТРУ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ДЕСТИГМАТИЗАЦІЇ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ ВНАСЛІДОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.18.15487Ключові слова:
відеопоказ, дестигматизація, інвалідність внаслідок інтелектуальних порушень, інклюзивний соціально-інтерактивний театр, стигмаАнотація
У статті теоретично обґрунтовано значення інформаційно-комунікативних технологій та засобів масової інформації в процесі дестигматизації соціально стигматизованих груп, а також емпірично досліджено можливості онлайн демонстрації соціально-інтерактивних вистав як засобу дестигматизації соціальної спільноти осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень (далі – особи з ІВІП). Мета дослідження полягає в визначенні можливостей демонстрації соціально-інтерактивних вистав в онлайн форматі (демонстрація відеозапису) в якості технології дестигматизації осіб з ІВІП. Застосовано методи дослідження – логіко-структурний аналіз для обґрунтування ролі явища дестигматизації у сучасному суспільстві та значення інформативно-комунікативних технологій у процесі його реалізації, в тому числі використання відеороликів. Використано шкалу соціальної толерантності тесту «Індекс толерантності» та опитувальник, який складали судження, що стосуються соціальної спільноти людей з ІВІП. Переважно респондентами були студенти вищих навчальних закладів у віці від 17 до 25 років. Покази вистави здійснювались за допомогою сервісу «ZOOM». Результати. Досліджено явище дестигматизації як однієї із умов розвитку сучасного суспільства; представлено роль інформаційно-комунікативних технологій та засобів масової інформації у процесі реалізації дестигматизуючих впливів. Представлено технологію демонстрації соціально-інтерактивних вистав онлайн, як технології перетворення уявлень стосовно соціальних груп, на прикладі соціальної спільноти людей з ІВІП, хто виступали акторами у продемонстрованій виставі; досліджено можливості використання технології в контексті зміни уявлень глядачів щодо соціальних груп та динаміки показника соціальної толерантності досліджуваних. Статистично встановлено особливості динаміки окремих уявлень досліджуваних стосовно соціальної спільноти людей з ІВІП та рівню соціальної толерантності досліджуваних у зв’язку з переглядом відеопоказу соціально-інтерактивної вистави, в якій представлено явище інклюзії та особливості переживання цього явища акторами та акторками вистави. Зроблено висновок про те, що представлення відеозаписів вистав, акторами яких є представники соціально стигматизованих групи створюють позитивний для зміни уявлень глядачів ефект, який також має зв’язок із динамікою рівня соціальної толерантності респондентівПосилання
Агарков, О.А. (2013). Соціальна реклама як інструмент профілактики негативних явищ в українському суспільстві: регіональний аспект. Соціальна політика, 4(47), 151-160.
Александров, А.А. (2006). Стигматизация в наркологии. Медицинская панорама, 6, 42-46.
Вінков, В. Ю. (2019). Роль громадських організацій у соціально-психологічній підтримці стигматизовуваних меншин. Наукові студії із соціальної та політичної психології, 44, 88–95.
Галецька, І., Влох, І., & Животовська Л. (2007). Психологічні аспекти стигми психічних розладів. Психологічні аспекти стигматизації та реабілітації. Львів: Видавництво Романа Романка, URL:
http://www.academia.edu/9291057/Галецька_І._Психологічні_аспекти_стигми_психічних_розладів
Гофман, И. (1969). Стигма: Заметки об управлении испорченной идентичностью. URL: https://www.hse.ru/data/2011/11/15/1272895702/Goffman_stigma.pdf
Думбаев, А.Е., & Попова, Т.В. (2006). Инвалид, общество и право. Алматы: ТОО «Верена», 180 с.
Кнуф, А., & Эпов, Л. Ю. (2006). Стигма: теория и практика. Знание. Понимание. Умение. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/stigma-teoriya-i-praktika
Маркина, B. М. (2016). Театр Простодушных»: потенциал социальной инклюзии и дестигматизации людей с синдромом Дауна. КС 3. Власть Знания и общественные интересы, 3, 7965–7974.
Новгородський, Р. Г. (2014). Форум-театр як інтерактивна форма профілактики соціальних проблем. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету, 115, 168-171.
Паламарчук, М. Є. (2020). Інклюзивний соціально-інтерактивний театр як технологія дестигматизації осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія, 2(17), 280-298.
Сварник, М. І. (2007). Роль батьків дітей з особливими потребами в боротьбі за права неповносправних в Україні. Реабілітація людей з розумовими порушеннями: можливості та перспективи, 19-32.
Солдатова, Г. У., Кравцова, О. А., Хухлаев, О. Е., & Шайгерова, Л. А. (2002). Экспресс-опросник «Индекс толерантности». URL: https://culture.wikireading.ru/70295
Ястребов, В.С., Михайлова, И.И., Гонжал, О.А., & Трущелёв, С.А. (2009). Факторы стигматизации лиц с психическими расстройствами: методические рекомендации. Науч. центр психического здоровья РАМН. Москва: Юстицинформ, 22 с.
Janouљkovб, M.,Tuљkovб, E.,Weissovб, A., Trančík, P., Pasz, J., Evans-Lacko, S. & Winkler, P. (2017). Can video interventions be used to effectively destigmatize mental illness among young people? A systematic review. European Psychiatry, 41, 1-9.
Murielle, V., & Viviane, K. (2017). Could a short training intervention modify opinions about mental illness? A case study on French health professionals. Masfety BMC Psychiatry, 17.
URL: https://bmcpsychiatry.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12888-017-1296-0
