СИНЕРГІЯ РОЛЕЙ СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

  • Ельвіра Василівна Лузік Національний авіаційний університет
  • Наталія Віталіївна Ладогубець Національний авіаційний університет
  • Ганна Василівна Селезень Відокремлений структурний підрозділ «Оптико-механічний фаховий коледж Київського національного університету імені Тараса Шевченка»

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.18.15482

Ключові слова:

дистанційна освіта, професійна освіта, міждисциплінарний дистанційний курс

Анотація

Резюме

Динамічна модернізація структури та змісту професійної освіти, що пов’язана з пріоритетним розвитком інформаційних систем навчання, які орієнтовані на реалізацію концепції навчання протягом життя; мобільність тих, кого навчають; міжнародну співпрацю, обумовлена пошуком шляхів, пов’язаних з побудовою індивідуальної траєкторії навчання як чинника успішності кожного суб’єкта освітнього процесу в створеному мобільному інформаціно-освітньому середовищі, яке забезпечуватиме просторову та часову гнучкість дистанційної моделі навчання з урахуванням зворотних жорстких та гнучких зв’язків; його універсальність для світових освітніх систем, формуючи, таким чином, випереджувальну безперервну логістику знань у належних обсягах, потрібному місці і в потрібний час. Метою дослідження є теоретично обґрунтувати ефективність використання мультимедійного навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання при формуванні  механізму впливу зворотних зв’язків. З використанням методів структурно-наукового, системно-функціонального аналізу освітньо-інформаційних технологій та діагностики, спостереження, анкетування, опитування. При проведенні педагогічного експерименту використовувались методики багатофакторного дослідження особистості, методика А. Лічинса «Гнучкість мислення»; методика діагностики рівня розвитку рефлексивності;  методика визначення відповідальності М. Осташевої для підтвердження особистісного критерію щодо сформованості наполегливості у дослідженні мети. Системно-синергетичний підхід, базуючись на когнітивній моделі пізнання як системоутворюючої основи створення освітньо-інформаційного середовища сучасного закладу вищої освіти з використанням рефлексивного підходу для створення прогресивних суб’єкт-суб’єктних відносин, сприяє формуванню у суб’єктів навчання професійних компетентностей, проектно-критичного мислення, динамічних здібностей, мотиваційного прагнення до безперервної освіти і самовдосконалення. Ефективність використання мультимедійного навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання у відповідному освітньо-інформаційному середовищі доведена в процесі проведення педагогічного експерименту з обґрунтуванням механізму впливу зворотних зв’язків, спряє, тим самим, розробці науково-практичних рекомендацій на теоретико-методичному та практичному рівнях. Синергія ролей викладача в освітньо-інформаційному середовищі дистанційного мультимедійного навчально-методичного комплексу в процесі дистанційного навчання, завдяки впровадженню рефлексивного підходу, сприяла підвищенню якості комунікації між викладачами та студентами, даючи суб’єкту учіння особистісно сформувати цілісну систему світоглядних, поведінкових та творчих якостей загалом. Крім того, використання синергетично-рефлексивного підходу в освітньому процесі сприяло як формуванню стійких навичок самоосвіти та толерантності до невизначеності, так і розвитку критичного відношення студента до домінування гнучких форм навчання у процесі вибора індивідуальної освітньої траєкторії

Біографії авторів

Ельвіра Василівна Лузік, Національний авіаційний університет

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та психології професійної освіти

Наталія Віталіївна Ладогубець, Національний авіаційний університет

кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету лінгвістики та соціальних комунікацій

Ганна Василівна Селезень, Відокремлений структурний підрозділ «Оптико-механічний фаховий коледж Київського національного університету імені Тараса Шевченка»

кандидат педагогічних наук, заступник директора з виховної роботи ВСП «ОМФК КНУ»

Посилання

Атанов, Г., & Пустынникова, И. (2004). Обучение и искусственный интеллект, или основы современной дидактики высшей школы. Донецк: Издательство ДОУ, 504 с.

Бацуровська, І.(2013). Застосування технології дистанційного навчання у фаховій підготовці майбутніх інженерів в аграрних університетах: автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Херсонський державний університет. Херсон, 21 с.

Григорчук, Т. (2010). Педагогічні засади проектування мультимедійного методичного комплексу з маркетингу для дистанційного навчання : автореферат дисертації кандидата педагогічних наук.: 13.00.04. Київ: Інститут вищої освіти АПН України, 20 с.

Євтух, М., Кулик, М., Лузік, Е., & Ільїна, Т. (2012). Математичне моделювання в психологічних та соціологічних дослідженнях: підручник. Київ. ТОВ «Інформаційні системи», 428 с.

Колесников, А., Лукьянов, Д., & Олех, Т. (2016) Разработка модели представления компетенций в проектах обучения. Електротехнічні та комп’ютерні системи, 23, 201-209.

Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/etks_2016_23_33.

Колесников, А. (2014). Формирование информационной среды университета для дистанционного обучения. Управління розвитком складних систем, 20, 21–26.

Колесніков, О., & Гогунський, В. (2012). Основні аспекти впровадження дистанційної освіти. Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві, 1, 34-41.

Корбут, О. (2013). Дистанційне навчання: моделі, технології, перспективи. Матеріали науково-практичної конференції «Новітні освітні технології» КПІ. Режим доступу:http://confesp.fl.kpi.ua/ru/node/1123.

Мазурок, Т. (2011). Модель прогнозирования параметров управления индивидуализированным обучением. Управляющие системы и машины, 4, 64–71.

Оборський, Г., Гогунський, В., & Савельєва, О. (2011). Стандартизація і сертифікація процесів управління якістю освіти у вищому навчальному закладі. Одеський національний политехнічний університет, 1 (35), 251–255.

Растригин, Л., & Эренштейн, М. (1988). Адаптивное обучение с моделью обучаемого. Рига : Зинатне: 160 с.

Ручинська, Н. (2013). Формування готовності викладачів закладів післядипломної педагогічної освіти до використання технологій дистанційного навчання : автореферат дисертації кандидата педагогічних наук.: 13.00.04. Херсонський державний університет. Херсон, 20 с.

Самойленко, О. (2011). Моделі дистанційної освіти та основні етапи їх розвитку. Вісник післядипломної освіти, 5, 122-130. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpo_2011_5_18.

Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (2006). Київ. Ленвіт, 36 с.

ISO/DIS 29990:2010. Learning services for nonformal education and training – Basic requirements for service providers. ISO: ISO/TK 232, 2009. – 1 p.

Luzik, E., Akmaldinova, O., & Tereminko, L. (2019). Developing Software Engineering Students’ Readiness for Professional Mobility through Blended Learning Advanced Education : scientific journal. Kyiv, Vol. 13, 103–111.

DOI: 10.20535/2410-8286.185230

Otto Peters, (1998). Concepts and Models of Open and Distance Learning. Режим доступу: http://www.c3l.uni-oldenburg.de/cde/found/peter98b.htm

Downloads

Опубліковано

2021-06-01

Номер

Розділ

Статті