ТЕОРЕТИЧНА ПРОЕКЦІЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОГО СТАНОВЛЕННЯ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.18.15474Ключові слова:
викладач, вища школа, педагогічна діяльність, професійно-педагогічне становлення, феноменАнотація
У змістовому наповненні статті спроектовані теоретичні засади професійно-педагогічного становлення викладача. Окреслено необхідність корелювання змісту професійної підготовки у відповідності із сучасними умовами суспільно-технологічного прогресу, що спровоковане циклічним «старінням» знань. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування значущості системи професійно-педагогічного становлення викладача в умовах вищої школи. Мету екстрапольовано на необхідність теоретичного обґрунтування значущості системи професійно-педагогічного становлення викладача в умовах вищої школи. Унаочнено високоструктурованість феномена «розвиток» з метою окреслення на рівні його структури одного із основоположних концептів – «становлення». Узагальнено, що феноменологічне становлення актуалізоване мінливістю ситуаційного впливу та процесуальних взаємодій, які самі по-собі є складовими цілісного освітнього процесу. Процедура дослідження передбачала залучення бібліографічного, поетапно-проблемного та порівняльного методів з метою окреслення поетапності особистісно-професійного становлення викладача. На рівні такої поетапності підкреслено істотну значущість таких основоположних детермінант, як самоідентифікація, фахова підготовка, професіоналізація та педагогічна майстерність. Проблематизовано, що досліджуваний феноменологічний «конструкт» вирізняється ознаками цілісності та структурованості, що уможливлює продуктивність його функціонування на рівні професійно-щоденних реалій. Підкреслено, що особистісно-професійне становлення актуалізує прояви самостійності, ініціативності та творчості. Результатом дослідження стало констатування значущості у досліджуваному становленні феномена професійної ідентифікації, який актуалізує вибудову реально-дієвих перспектив, у змісті яких окреслюється послідовність виконання тактичних та стратегічних способів дій, націлених на конкретну освітню результативність.
У висновках узагальнено, як особистісно-професійне становлення викладача виступає водночас процесом і результатом. Підсумовано тісний категоріальний взаємозв'язок феноменів особистісно-професійне становлення та професіоналізм, які можна використати у якості високоінтегральних характеристик індивіда. Зроблено висновок, що феноменологічне становлення є не одиничним процесом, а систематично-циркулюючим утворенням, яке функціонує протягом усієї педагогічної діяльностіПосилання
Климов, Е.А. (2014). Введение в психологию труда: монография. Москва: Издательство Московского университета: Академия.
Inamorato dos Santos, A., Gaušas, S., Mackevičiūtė, R., Jotautytė, A., & Martinaitis, Ћ. (2019). Innovating Professional Development in Higher Education: Case Studies. Publications Office of the European Union. Luxembourg, 2019, 341. doi:10.2760/712385, JRC115595
Lynch, K., Hill, H.C., Gonzalez, K.E., & Pollard, C. (2019). Strengthening the research base that informs STEM instructional improvement efforts: A meta-analysis. Educational Evaluation and Policy Analysis, 41 (3), 260-293. doi:org/10.3102/0162373719849044
Martin Karlberg & Christopher Bezzina (2020). The professional development needs of beginning and experienced teachers in four municipalities in Sweden. Professional Development in Education, 33 (6), 1-18. doi: 10.1080/19415257.2020.1712451
Orsolya Kбlmбn, Pдivi Tynjдlд & Terhi Skaniakos (2020). Patterns of university teachers’ approaches to teaching, professional development and perceived departmental cultures. Teaching in Higher Education, 25(5), 595-614, doi: 10.1080/13562517.2019.1586667
REFERENCES
Klimov, E.A. (2014). Vvedenye v psykholohyiu truda: monohrafyia [Introduction to the psychology of labor: monograph]. Moscow: Moscow University Publishing House: Academy.
Inamorato dos Santos, A., Gaušas, S., Mackevičiūtė, R., Jotautytė, A., & Martinaitis, Ћ. (2019) (2019). Innovating Professional Development in Higher Education: Case Studies. Publications Office of the European Union. Luxembourg, 2019, 341. doi: 10.2760/712385, JRC115595
Lynch, K., Hill, H.C., Gonzalez, K.E., & Pollard, C. (2019). Strengthening the research base that informs STEM instructional improvement efforts: A meta-analysis. Educational Evaluation and Policy Analysis, 41 (3), 260-293. doi: org/10.3102/0162373719849044
Martin Karlberg & Christopher Bezzina (2020). The professional development needs of beginning and experienced teachers in four municipalities in Sweden. Professional Development in Education, 33 (6), 1-18. doi: 10.1080/19415257.2020.1712451
Orsolya Kбlmбn, Pдivi Tynjдlд & Terhi Skaniakos (2020). Patterns of university teachers’ approaches to teaching, professional development and perceived departmental cultures. Teaching in Higher Education, 25(5), 595-614, doi: 10.1080/13562517.2019.1586667