ФОРМУВАННЯ ЕВРИСТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАГІСТРАНТІВ З ХОРОВОГО ДИРИГУВАННЯ (МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ)
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.16.14689Ключові слова:
підготовка магістрантів, майбутні викладачі диригентсько-хорових дисциплін, евристичний підхід, методологічний аналіз, функції фахової підготовки, діагностика рівнів сформованостіАнотація
У статі актуалізовано питання інноваційного облаштування процесу підготовки магістрантів у педагогічних університетах з точки зору евристичного підходу до формування творчої індивідуальності майбутніх викладачів диригентсько-хорових дисциплін. Висвітлено нагальні завдання мистецької освіти по створенню нової досконалої системи професійної підготовки фахівців, пошуку евристичних механізмів наповнення навчального мистецького процесу новим змістом. Акцентовано увагу на змісті підготовки магістрів з хорового диригування як концентрованого творчого процесу, який потребує детального вивчення можливостей евристичного його впорядкування. Метою статті визначено висвітлення методологічних основ формування евристичного мислення магістрантів з хорового диригування педагогічних університетів. Застосовано методи дослідження – теоретичні для аналізу наукових досліджень у галузі філософії освіти, психології мислення, мистецької освіти з проблеми формування евристичного мислення, проведених в Україні та за кордоном; загальнологічні для порівняння, систематизації, узагальнення наукової інформації з позиції визначення методологічних основ досліджуваного феномена. Проаналізовано поняття «евристика» в розумінні творчості пізнання, творчості діяльності, продуктивного мислення, творчого пошуку, досягнення нового творчого результату. Розглянуто дефініцію «евристичне мислення», як творчу інтелектуальну діяльність, спрямовану на пошук шляхів для прийняття рішень в умовах проблемних ситуацій для отримання нового продукту. Обґрунтовано можливість формування евристичного мислення магістрантів у процесі диригентсько-хорової підготовки. Представлено основні функції фахової підготовки магістрантів (системна, пізнавальна, прогностична, оцінювальна, проєктивна, пошукова, конструктивна). Наведено основні підходи до формування евристичного мислення магістрантів з хорового диригування: особистісний, герменевтичний, алгоритмічний, креативний, акмеологічний, рефлексивно-діяльнісний. Представлено результати діагностувального етапу дослідно-експериментальної роботи. Висвітлено основні напрямки подальшого дослідження заявленої наукової проблеми.Посилання
Андреев, В.И. (1994). Эвристика для творческого саморазвития. Казань: Центр инновационных технологий, 1994.
Библер, В.С. (1975). Мышление как творчество. Введение в логику мысленного диалога. Москва: Полиграфиздат.
Власенко, К.В. (2004). Формування прийомів евристичної діяльності учнів на уроках геометрії в класах з поглибленим вивченням математики: дис. канд. пед. наук. Київ: Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова.
Збанацька, О. (2019). Документна евристика в системі соціальних комунікацій: бібліотекознавчий аспект: автореферат дис. доктора наук із соціальних комунікацій. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.
Крівшенко, Л. (2018). Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до використання евристичного діалогу. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 4, 87-100.
Падалка, Г.М. (2008). Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін). Київ : Освіта України.
Петрушин, В.И. (2008). Музыкальная психология. – Москва: Академический Проект: Трикста.
Пушкин, В.Н. (1967). Эвристика – наука о творчестве. – Москва : Политиздат.
Топчієва, І.О. (2013). Методичні рекомендації з підготовки майбутніх учителів музики до роботи з хоровими колективами із застосуванням евристичних методів навчання. Київ: Видавництво НПУ ім. М.П. Драгоманова.
Хващевська, О. (2017). Застосування евристичних методів у навчанні молодших школярів. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 6, 259-267.
Хуторской, А.В. (1998). Эвристическое обучение: Теория, методология, практика. Москва: МПА.
