ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ В УМОВАХ ОСВІТНЬО-ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.13.13414Ключові слова:
індивідуалізація процесу підготовки, майбутні інженери, освітньо-інформаційне середовище, особистісна стратегія навчанняАнотація
У статті проаналізований індивідуальний процес підготовки майбутніх інженерів щодо використання освітньо-інформаційного середовища, який охоплює предмети, уявлення, поняття, установки, стереотипи, особистісні зміни у навчанні. В умовах освітньо-інформаційного середовища майбутній інженер розвивається як носій суб’єктного досвіду. Створюється сучасний тип відносин викладача і майбутнього інженера в лекційно-практичній системі навчання за допомогою інформаційних систем, що характеризуються орієнтацією на індивідуальність. У професійній діяльності майбутній інженер діє не за стороннім, а за власним планом, створеним або перетвореним у процесі активної творчої діяльності, прогнозуючи, передбачаючи, обґрунтовуючи відповідним чином результат. Діючи у відомій йому сфері доповнюючи запропоновану ситуацію, приміряючи відомі способи дії до нетипового завдання, майбутній інженер поступово приходить до думки, що потрібна відповідна інформація, яка необхідна для виконання поставленого завдання, спираючись на суб’єктний досвід пошукової діяльності. Розв’язування професійних задач в умовах освітньо-інформаційного середовища сприяє не тільки формуванню особистісно-інтегрованих знань, умінь та навичок, але й допомагає формуванню тих якостей його особистості, які необхідні в майбутній фаховій діяльності. Розроблена система навчання привчає майбутніх інженерів до свідомої й активної праці, оскільки в неї майже немає можливості ухилятися від виконання навчальних завдань. У відповідних умовах усувається вплив випадкових факторів, а підсумкова оцінка контролю знань є об’єктивною тому, що базується на оцінюванні всіх видів робіт за всіма темами курсу протягом тривалого часуПосилання
Андрущенко В. П., Зязюн І. А., Кремень В. Г., Максименко С. Д. , Ничкало Н. Г., Сисоєва С. О., Цехмістер Я. В., Чалий О. В. (2003). Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз. Київ : Наукова думка.
Андрущенко В. П. , Дівінська Н. О., Корольов Б. І. (2008). Особистісно-орієнтовані технології навчання і виховання у вищих навчальних закладах. Київ : Педагогічна думка.
Арістова Н. О. (2017). Формування професійної суб’єктності майбутніх філологів: теорія і практика. Київ : ТОВ "НВП Інтерсервіс".
Кремень В. Г. (2015). Проблеми якості української освіти в контексті сучасних цивілізаційних змін. Європейські педагогічні студії / Асоціація ректорів педагогічних університетів Європи. – Вип. 5-6., 13 – 21. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова.
Лук’янова Л. Б. (2012). Освіта дорослих: теоретичні і методологічні засади. Нац. акад. пед. наук України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. Київ: Педагогічна думка.
Лук’янова Л. Б. , Аніщенко О. В., Сігаєва Л. Є., Зінченко С. В., Баніт О. В., Дорошенко Н. І. (2013). Сучасні технології освіти дорослих: посібник. Кіровоград : Імекс-ЛТД.
Прокопенко І. Ф. (2005). Педагогічні технології : Навч. посібник. Харків : Колегіум.
Felder R. (2005). Understanding student differences. Journal of Engineering Education.V. 94. 1, 57–72.
Plass J.L. (2009). Design factors for educationally effective animations and simulations. Journal of Computing in Higher Education. V. 21, 31 – 61.