ЗМІСТОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ УНІВЕРСАЛЬНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНИМ РОЗВИТКОМ ЦИВІЛЬНИХ І ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ

Автор(и)

  • Андрій Олександрович Кучерявий доктор педагогічних наук, доцент, головний науковий співробітник науково-дослідного управління проблем розвитку військової освіти та науки центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського;

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.8.12348

Ключові слова:

змістові характеристики, компоненти, професійний розвиток, система, управління, фахівці

Анотація

Дослідження присвячене розв’язанню спільної для цивільних і військових установ проблеми гармонізації функціонування систем управління професійним розвитком фахівця, які належать до двох типів – керуються працедавцем (керівником) та працівником як суб’єктом самоуправління відповідно.

Мета дослідження полягає у встановленні змістових характеристик цих систем.

У ході дослідження використано такі методи: теоретичний аналіз, синтез, узагальнення, порівняння та моделювання.

Визначено, що система управління професійним розвитком фахівця – це цілісне утворення, яке містить мотиваційний, цільовий, змістовий, навчально-методичний, стимулювальний, контрольно-оцінний, часовий компоненти, що функціонально пов’язані між собою і зосереджені навколо працівника як окремого суб’єктного компонента системи. Узагальнено, що системи гармоніюватимуть між собою, якщо працедавець (керівник) враховуватиме мотиви працівника до професійного саморозвитку, а сам фахівець – стратегічні цілі розвитку установи тощо.


Посилання

Борова Т. А. Теоретичні і методичні засади адаптивного управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.06 «Теорія і методика управління освітою» / Т. А. Борова . – К., 2012 . – 40 с.

Вдовиченко Р. П. Система організаційно-педагогічної діяльності міського управління освіти з підвищення компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів / Р. П. Вдовиченко, Л. М. Калініна, В. Д. Чайка. – К.; Миколаїв : Вид-во «Іліон», 2007. – 528 с.

Калініна Л. М. Теоретико-прикладні аспекти формування інформаційної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу / Л. М. Калініна. – К. : Педагогічна думка, 2012. – 160 с.

Концепція освіти дорослих в Україні / Укл.: Лук’янова Л. Б. – Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2011. – 24 с.

Олійник В. В. Теоретико-методологічні засади управління підвищенням кваліфікації педаго-гічних працівників профтехосвіти: дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01 / Олійник Віктор Васильович. – К., 2004. – 489 с.

Сорочан Т. М. Розвиток професіоналізму управлінської діяльності керівників загальноосвіт-ніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» /

Т. М. Сорочан. – Луганськ, 2005. – 39 с.

Старіш О. Г. Системологія : Підручник / О. Г. Старіш. – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 232 с.

Downloads

Опубліковано

2016-01-01

Номер

№ 8 (2016)

Розділ

Статті

Ліцензія

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).