THE CONCEPTUAL CHARACTERISTICS OF THE UNIVERSAL MANAGEMENT METHODS OF CIVILIAN AND MILITARY SPECIALISTS’ PROFESSIONAL DEVELOPMENT

Authors

  • Андрій Олександрович Кучерявий доктор педагогічних наук, доцент, головний науковий співробітник науково-дослідного управління проблем розвитку військової освіти та науки центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського;

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.8.12348

Keywords:

conceptual characteristics, components, professional development, system, control, specialists

Abstract

The research is dedicated to solving a common problem for civil and military institutions. The problem at issue is harmonizing the operation of control systems of specialist’s professional development. These systems belong to two types – guided by the employer (manager) and the purpose of the research is to establish the conceptual characteristics of the systems. The following methods were used in the research: theoretical analysis, synthesis, generalization, comparison and simulation. It was determined that the system of specialist’s professional development is a holistic formation that includes motivational, special purpose, content-related, academic, stimulating, control and evaluation, time components, functionally linked and focused on the employee as an individual subjective component of the system. It was generalized that systems are in harmony with each other, if the employer (manager) takes into account the employee’s motivation for professional self-development, and the specialist – the strategic objectives of the institution etc.


References

Борова Т. А. Теоретичні і методичні засади адаптивного управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.06 «Теорія і методика управління освітою» / Т. А. Борова . – К., 2012 . – 40 с.

Вдовиченко Р. П. Система організаційно-педагогічної діяльності міського управління освіти з підвищення компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів / Р. П. Вдовиченко, Л. М. Калініна, В. Д. Чайка. – К.; Миколаїв : Вид-во «Іліон», 2007. – 528 с.

Калініна Л. М. Теоретико-прикладні аспекти формування інформаційної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу / Л. М. Калініна. – К. : Педагогічна думка, 2012. – 160 с.

Концепція освіти дорослих в Україні / Укл.: Лук’янова Л. Б. – Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2011. – 24 с.

Олійник В. В. Теоретико-методологічні засади управління підвищенням кваліфікації педаго-гічних працівників профтехосвіти: дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01 / Олійник Віктор Васильович. – К., 2004. – 489 с.

Сорочан Т. М. Розвиток професіоналізму управлінської діяльності керівників загальноосвіт-ніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» /

Т. М. Сорочан. – Луганськ, 2005. – 39 с.

Старіш О. Г. Системологія : Підручник / О. Г. Старіш. – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 232 с.

Downloads

Published

2016-01-01

Issue

No. 8 (2016)

Section

Статті

License

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).