PECULIARITIES OF KNOWLEDGE OF NATURE IN THE EARLY STAGES OF SOCIAL DEVELOPMENT
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.34.16315Keywords:
knowledge, nature, man, society, labor, primitive beliefs, worldview, mythology, nature and society interactionAbstract
Introduction. An important place in understanding modern global environmental problems is given to the study of the content and
nature of scientific knowledge about nature, human interaction with it, the methods served as a methodological basis for understanding
and gaining new knowledge of natural processes. The study of the problems of the scientific knowledge formation in the field of nature
and society interaction in the historical aspect allows a deeper understanding of the current state of the issue and contributes to the
improvement of its methodological foundations. The aim and tasks of this article are aimed at the analysis of the features of the
formation and nature of knowledge of nature at the early stages of social development. Research methods. The methodological basis
of the study is primarily the theoretical foundations of the dialectical approach in understanding the interaction between nature and
society, in particular, the mediation of such interaction through human labor, as well as the theoretical legacy of philosophical research
on the problems of science, the specifics of the formation of scientific knowledge. Research results. . The characteristic features of
knowledge of nature and its interaction with man inherent in that phase of development of the spiritual culture of society are: a) the
effect of "dissolution" in nature for primitive man with the formation of a figurative and emotional perception of the world,
anthropomorphization of the forces of nature and its general spiritualization; b) the integration of nature into the structure of the universe
without separating it into a separate object of cognition or understanding it as an expression of the abstract essence of man, cosmology
in comprehending the world; c) holistic "feeling" of nature and contemplation in its understanding as the basis for cognition of its
harmony and perfection; d) the presence in the system of cognition of nature as an obligatory component of the supernatural substance;
e) knowledge about nature as part of a system of religious beliefs; f) the interweaving of elements of rational and mythological
knowledge, their indivisibility. Discussion. The worldview aspect of the mythological understanding of the relationship between nature
and man, the explanation of natural processes and phenomena can be understood through the scientific concept of religious
consciousness in general and its characteristic features, cognitive features of the human mind. One of the ways to study the issues of
interaction between nature and society is to analyze the characteristics of individual and social labor as a mediating process between
man and nature. At the heart of the primitive mythological understanding of nature is also a specific type of knowledge about the nature
of man's relationship with the world around him. Соnclusion. The characteristic features of knowledge about nature and the interaction
of a person with it, inherent in this phase of development of the spiritual culture of society, are contemplation and dissolution of the
cognizing subject in nature, anthropomorphization of the forces of nature, their spiritualization, cosmology in comprehending the world.
The origins of such a close interweaving of various forms of spiritual culture and social consciousness of primitive man, the indivisibility
of his knowledge of nature and the cognitive sphere as a whole, lie in the indivisibility of social life itself. The similar nature of the relationship to nature and the methods of its cognition reflected the level of development of the material productive forces of society, culture, cognitive activity, general living conditions
References
ний, Б. О. Лобовик та ін..; під ред. Колодного А. М. – К.: Світ
Знань, 2000. – 864 с.
Арсеньев В. Дерсу Узала. Сквозь тайгу / В. Арсеньев. –
М.: Мысль, 1972. – 350 с. (ХХ век: Путешествия. Открытия.
Исследования).
Беседин Н. В. Философско-исторический опыт
осмысления природы / Н. В. Беседин // Труды СГУ. Выпуск
Харьковский гуманитарно-технический институт
(представительство СГУ на Украине). Проблемы
гуманитарных наук. – М., 2001. – С. 58-69.
Буряк В. В. «Динамика культуры в эпоху глобализации:
ноосферный контекст»: монография / В. В. Буряк. –
Симферополь: ДИАЙПИ, 2011. – 462 с.
Голубець М. А. Від біосфери до соціосфери /
М. А. Голубець. – Львів: Поллі, 1997. – 256 с.
Дэвидсон Р. Путешествия никогда не кончаются /
Р. Дэвидсон; пер. с англ. Ю. С. Родман. – М.: Мысль, 1991. –
[2] с.
Дротянко Л. Г. Феномен фундаментального і
прикладного знання (Постнекласичне дослідження) /
Л. Г. Дротянко – К.: Вид-во Європ. ун-ту фінансів,
інформаційних систем, менджменту і бізнесу, 2000. – 423 с
Дротянко Л. Г. Філософія наукового пізнання: підручник
/ Л. Г. Дротянко. – К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк»,
– 224 с.
Золотарев А. М. Родовой строй и первобытная
мифология / А. М. Золотарев. – М.: Наука, 1964. – 328 с.
Кун М. Легенди і міфи стародавньої Греції: для
старшого шкільного віку / М. Кун. Переклад з російської,
передмова та примітки: Юрій Іванченко. – К.: Школа, 2008. –
с.
Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун. – М.:
Прогресс, 1977. – 300 с.
Лобовик Б. А. Религиозное сознание и его
особенности / Б. А. Лобовик. – К.: Наукова думка, 1986. –
с.
Першіц А. І. Історія первісного суспільства /
А. І. Першіц, О. Л. Монгайт, В. П. Алексеев. – К.: Вищ. школа,
– 224 с.
Скиба І. П. Специфіка знання в контексті
соціокультурного розвитку людини / І. П. Скиба // Вісник
Національного авіаційного університету. Серія: Філософія.
Культурологія. – К.: НАУ. – № 1 (33). – 2021. – С. 140-146.
Скиба О. П. Екологічна культура як складова
духовності сучасної людини людини / О. П. Скиба // Вісник
Національного авіаційного університету. Серія: Філософія.
Культурологія. – К.: НАУ. – № 1 (33). – 2021. – С. 146-150.
Стёпин В. С. Философия науки. Общие проблемы /
В. С. Стёпин. – М.: Гардарики, 2006. – 384 c.
Токарев С. А. Ранние формы религии / С. А. Токарев.
– М.: Политиздат, 1990. – 622 с.
Ушаков Е. В. Философия и методология науки:
учебник и практикум для вузов / Е. В. Ушаков. – М.:
Издательство Юрайт, 2020. – 392 с.
Філософія ноосфери / М. О. Булатов, К. С. Малеев,
В. П. Загороднюк та ін. – К.: Наук, думка, 1995. – 150 с.
Фрэзер Дж. Золотая ветвь. Исследование магии и
религии / Дж. Фрэзер; пер. с англ. М. К. Рыклина. – М.:
Политиздат, 1980. – 831 с.
Чуйко В. Л. Рефлексія основоположень методологій
філософії науки: Монографія / В. Л. Чуйко. – К.: Центр
практичної філософії, 2000. – 252 с.
Шахнович М. И. Первобытная мифология и
философия / М. И. Шахнович. – Л.: Наука, 1971. – 240 с.