Здійснено аналіз ключових тенденцій трансформації міжкультурної комунікації в умовах оголошеної на початку 2020 року пандемії, спричиненої поширенням хвороби COVID-19. Констатовано наявність парадоксальної ситуації, за якої світова спільнота, з одного боку, об’єднана спільним пошуком «шляхів виживання», адекватної стратегії розвитку соціальних практик, а з іншого – опиняється в умовах, за яких на зміну відкритості до діалогу, усвідомлення культурної самобутності інших людей приходить конфронтація, невизначеність, нехтування принципом толерантності, прагнення до відособлення або, навпаки, до домінування. Встановлено, що зумовлені пандемією соціокультурні зміни означені переважанням антисистемних (ірраціональних) дій, хаотичністю комунікативних процесів. Соціальне дистанціювання, локалізація комунікативного простору, ізоляція та впровадження тотального локдауну як невід’ємні атрибути пандемії суттєво обмежують міжкультурну взаємодію, зміщуючи акцент у віртуальний простір.
