ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РЕАГУВАННЯ НА ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО В МАЛИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ УКРАЇНИ

Анотація

Мета: дослідити правові та соціальні особливості протидії домашньому насильству в малих населених пунктах України з урахуванням викликів місцевого контексту. Методи дослідження: для досягнення визначеної мети були використані загальні та спеціальні наукові методи, зокрема діалектичний, методи системності, аналізу та порівняльно-правовий. Результати: у ході дослідження встановлено, що у малих населених пунктах України доступ до правового захисту та соціальної підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства, залишається обмеженим. Існуюча правозастосовна практика демонструє низьку ефективність, що обумовлюється як інституційними проблемами, так і нестачею кадрових і матеріальних ресурсів. Аналіз діяльності органів місцевого самоврядування та соціальних служб засвідчив потребу в посиленні координації, чіткішому розподілі функцій і формуванні дієвих процедур реагування. Окрему увагу було приділено чинній нормативно-правовій базі у сфері протидії домашньому насильству, зокрема її актуалізації відповідно до останніх законодавчих змін. Водночас зафіксовано наявність потенціалу локальних програм, які за умов належної підтримки можуть стати основою сталих механізмів запобігання насильству в громадах. Обговорення: однією з ключових перешкод у сфері протидії домашньому насильству в малих населених пунктах є низький рівень інформованості мешканців про наявні механізми захисту. До цього додається вплив локального соціального контексту. Працівники правоохоронних органів, у свою чергу, іноді надають перевагу «неформальному вирішенню» конфліктів – особливо коли мають особисті зв’язки з обома сторонами інциденту. Це суттєво знижує довіру до системи правового захисту та створює відчуття безперспективності у самих постраждалих. Таким чином, ситуація потребує не лише вдосконалення правових інструментів, а й глибших змін у соціальних уявленнях та міжособистісній культурі в громадах.