ЛІНГВІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА У СПРАВАХ ПРО МОВУ ВОРОЖНЕЧІ: ПРОБЛЕМИ ДОКАЗУВАННЯ

Анотація

Метою статті є комплексне дослідження проблем доказування у процесі проведення лінгвістичної експертизи у справах, пов’язаних із мовою ворожнечі, а також виявлення ключових труднощів і визначення напрямів удосконалення методологічних підходів до аналізу відповідних текстів у правозастосовній практиці. Особливу увагу зосереджено на співвідношенні лінгвістичних і правових критеріїв оцінки мовленнєвих актів, що можуть містити ознаки дискримінації, ворожнечі або закликів до насильства. Методи дослідження: у процесі наукового аналізу використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, зокрема семантико-текстуальний аналіз для дослідження змістової структури мовленнєвих актів, дискурсивний аналіз для врахування соціального, політичного та культурного контексту висловлювань, лінгвопрагматичний підхід для визначення комунікативного наміру автора, а також порівняльно-правовий метод з метою зіставлення національних і міжнародних підходів до розуміння мови ворожнечі. Застосування зазначених методів дозволило забезпечити комплексний і міждисциплінарний характер дослідження. Результати: встановлено, що однією з ключових проблем доказування у справах про мову ворожнечі є відсутність уніфікованих термінологічних визначень та стандартизованих методик лінгвістичної експертизи, що зумовлює суб’єктивність експертних висновків. Виявлено труднощі розмежування фактичних тверджень і оціночних суджень, а також визначення імпліцитних смислів, які можуть набувати провокативного характеру залежно від контексту. Доведено, що значний вплив на інтерпретацію текстів мають екстралінгвістичні чинники, зокрема соціально-політична ситуація, тип дискурсу та особливості цифрового середовища. Обговорення: результати дослідження свідчать, що ефективність лінгвістичної експертизи у справах про мову ворожнечі значною мірою залежить від застосування комплексного підходу, який поєднує лінгвістичні, правові та соціальні критерії оцінки текстів. Обґрунтовано необхідність уніфікації термінології, розробки чітких критеріїв ідентифікації мови ворожнечі та впровадження стандартизованих процедур експертного аналізу з метою підвищення об’єктивності та юридичної точності доказування.