ЕКСПЕРТИЗА У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ ЯК МЕХАНІЗМ ГАРАНТУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Анотація

Мета: стаття присвячена обґрунтуванню ролі та значення експертизи у сфері державного експортного контролю як ключового механізму забезпечення національної безпеки України. Методи дослідження: у статті застосовано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: діалектичний метод – для розкриття взаємозв’язку між державним експортним контролем та національною безпекою; системний і структурно-функціональний аналіз – для визначення місця експертизи в механізмі державного контролю; порівняльно-правовий метод – для зіставлення вітчизняних та міжнародних підходів до регламентації процедур експортного контролю; формально-юридичний метод – для аналізу нормативно-правової бази України у сфері експортного контролю; статистичний та емпіричний аналіз – для узагальнення офіційних звітних даних Держекспортконтролю та виявлення тенденцій його діяльності. Результати: проведений аналіз дозволив встановити, що експертиза у сфері державного експортного контролю є ключовим інструментом гарантування національної безпеки України та водночас важливим чинником підтримки вітчизняних експортерів високотехнологічної продукції. Проаналізовано нормативно-правові засади проведення експертизи, її види та форми, визначено принципи, які забезпечують об’єктивність і законність процесу. Узагальнено статистичні дані діяльності Держекспортконтролю, що підтверджують системність та адаптивність його роботи. Виявлено проблемні аспекти організації експертизи та обґрунтовано напрями вдосконалення, серед яких: підвищення прозорості та оперативності процедур, розширення консультаційної підтримки експортерів, впровадження електронних сервісів та зміцнення міжвідомчої координації. Обговорення: отримані результати свідчать, що експертиза у сфері державного експортного контролю має подвійний характер: з одного боку, вона виступає інструментом забезпечення національної безпеки, а з іншого – фактором формування сприятливого середовища для розвитку вітчизняних експортерів. Це зумовлює необхідність пошуку балансу між жорсткістю контролю та гнучкістю процедур. У дослідженні підкреслено, що сучасні виклики, пов’язані з поширенням чутливих технологій і зовнішньою агресією проти України, актуалізують посилення превентивних заходів та удосконалення нормативної бази. Водночас міжнародний досвід демонструє важливість застосування електронних інструментів, прозорих механізмів взаємодії з бізнесом і залучення недержавних експертних інституцій. Таким чином, подальший розвиток системи експертизи має ґрунтуватися на поєднанні національних пріоритетів безпеки та адаптації до міжнародних стандартів експортного контролю.