ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКАЗІВ ЯК ЗАСОБІВ ДОКАЗУВАННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2307-9061.76.20524Ключові слова:
електронні докази, адміністративне судочинство, доказування, електронний документ, судова практикаАнотація
Мета дослідження: комплексний аналіз правової природи та особливостей використання електронних доказів у адміністративному судочинстві України в умовах цифрової трансформації правосуддя. Методи: застосовано порівняльно-правовий аналіз електронних доказів і традиційних засобів доказування (письмових, речових, показань свідків), системний підхід до оцінки норм КАС України, а також аналіз судової практики та міжнародних стандартів (Regulation eIDAS). Обговорення: виявлено проблеми класифікації електронних доказів, їх автентичності та допустимості, а також відсутність єдиних процесуальних стандартів. Розглянуто дискусійні аспекти щодо доказової сили електронних листів, скріншотів, аудіо- та відеозаписів, а також роль кваліфікованого електронного підпису як гарантії достовірності даних. Результати: сформульовано висновки про необхідність комплексного поєднання правових і технічних гарантій, уніфікації правил подання та оцінки електронних доказів, а також гармонізації національної практики з міжнародними стандартами цифрового правосуддя. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення законодавства та підвищення цифрової компетентності правників.
Посилання
Демський Е.Ф. Адміністративне процесуальне право України: навч. посіб. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 496 с.
Дубенко О.М. Електронні докази у судо-чинстві: проблеми автентичності та належності. Вісник Національної академії правових наук України. 2020. № 3. С. 112–120.
Вернидубов І.С. Електронний підпис як гарантія достовірності цифрових доказів. Форум права. 2020. № 1. С. 185–192.
Гребенюк М.С. Електронні докази у судовому процесі: проблеми теорії та практики. Часопис Київського університету права. 2021. № 4. С. 113–118.
Корецький І.О. Доказування як засіб доведення позиції сторін в адміністративному судочинстві. Науковий вісник публічного та приватного права. 2016. № 1. С. 56–62.
Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06 лип. 2005 р. № 2747-IV (в ред. Закону № 2147-VIII від 03 жовт. 2017 р.). Відомості Верховної Ради України. 2005. № 35–36, № 37. Ст. 446. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15.
Малець М.Р. Допустимість електронних доказів у сучасному адміністративному процесі. Підприємництво, господарство і право. 2021. № 6. С. 98–103.
Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України від 22 трав. 2003 р. № 851-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 36. Ст. 275. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15.
Пунченко А.Я. Електронні засоби доказування в адміністративному процесі. Грані права: ХХІ століття: матеріали Всеукр наук.-практ. конф. (19 трав. 2018 р.). Одеса: Гельветика, 2018. С. 289–291.
Серьогіна С.Г. Використання електрон-них доказів у процесуальному праві: сучасні тенденції. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2021. № 2. С. 124–131.
Цехан Д.М. Цифрові докази: поняття, особливості та місце у системі доказування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція. 2013. № 5. С. 256–260.
References
Demskyy E.F. Administratyvne protsesualne pravo Ukrayiny: navch. posib. Kyiv: Yurinkom Inter, 2008. 496 s.
Dubenko O.M. Elektronni dokazy u sudo-chynstvi: problemy avtentychnosti ta nalezhnosti. Visnyk Natsionalnoyi akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny. 2020. № 3. S. 112–120.
Vernydubov I.S. Elektronnyy pidpys yak harantiya dostovirnosti tsyfrovykh dokaziv. Forum prava. 2020. № 1. S. 185–192.
Hrebenyuk M.S. Elektronni dokazy u su-dovomu protsesi: problemy teoriyi ta praktyky. Chasopys Kyivskoho universytetu prava. 2021. № 4. S. 113–118.
Koretskyy I.O. Dokazuvannya yak zasib dovedennya pozytsiyi storin v administratyvnomu sudochynstvi. Naukovyy visnyk publichnoho ta pryvatnoho prava. 2016. № 1. S. 56–62.
Kodeks administratyvnoho sudochynstva Ukrayiny: Zakon Ukrayiny vid 06 lyp. 2005 r. № 2747-IV (zi zminamy ta dopov.). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2005. № 35–36, № 37. St. 446. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2747-15.
Malets M.R. Dopustymist elektronnykh dokaziv u suchasnomu administratyvnomu protsesi. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo. 2021. № 6. S. 98–103.
Pro elektronni dokumenty ta elektronnyy dokumentoobih: Zakon Ukrayiny vid 22 trav. 2003 r. № 851-IV. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2003. № 36. St. 275. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15.
Punchenko A.Ya. Elektronni zasoby dokazuvannya v administratyvnomu protsesi. Hrani prava: ХХI stolittya: materialy Vseukr nauk.-prakt. konf. (19 trav. 2018 r.). Odesa: Helvetyka, 2018. S. 289–291.
Serohina S.H. Vykorystannya elektronnykh dokaziv u protsesualnomu pravi: suchasni tendentsiyi. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav. 2021. № 2. S. 124–131.
Tsekhan D.M. Tsyfrovi dokazy: ponyattya, osoblyvosti ta mistse u systemi dokazuvannya. Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Yurysprudentsiya. 2013. № 5. S. 256–260.
