МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ЗА ЗЛОЧИНИ АГРЕСІЇ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПІСЛЯВОЄННОГО ПЕРІОДУ

Анотація

Метою дослідження є аналіз інституційної визначеності міжнародно-правових механізмів компенсації шкоди за злочини агресії як під час воєнного стану, так і в період після його завершення, та можливого нормативного врегулювання певних прогалин у чинному регулюванні й надання пропозицій щодо можливих шляхів удосконалення відповідних механізмів міжнародного правопорядку. У статті на основі плюралістичного методологічного інструментарію, що включає загальнонаукові і спеціально-наукові методи дослідження, розглянуто особливості міжнародно-правових механізмів компенсацій як інституту відшкодування та виплати грошової шкоди особам та громадянам, чиїм правам та законним інтересам завдано шкоди актом агресії як найважчого виду злочину в міжнародному праві. Обговорення: зазначено, що компенсація у міжнародному праві передбачає, що фінансові відшкодування та грошова виплата може сплачуватись особам як публічних, так і приватних правовідносин. Разом з тим, практична реалізація реальних компенсацій містить ряд викликів, пов’язаних із статусом агресора, як держави, встановлення правового зв’язку між актом агресії та завданою шкодою, оцінкою та верифікацією збитків. Виокремлено, що розроблені Комісією міжнародного права ООН статті 30 і 31 проєкту статей про відповідальність держав визначають відповідальність агресора за міжнародно-протиправне діяння та обов’язок його припинення із паралельним встановленням виплати репарацій за нанесені збитки. Водночас компенсація як одна із форм репарації, поряд із реституцією, сатисфакцією чи реабілітацією, є одним із найефективніших інструментів відновлення як об’єктів інфраструктури різних форм власності так і окремих домогосподарств. Результати: підкреслено, що формування міжнародно-правової співпраці щодо тиску на агресора із виплати компенсацій включає в себе не лише юридичні механізми, але й взаємодії  судових, фінансових, правоохоронних систем різних держав. Фундаментальні ідеї такої співпраці передбачають створення як міжнародних (Міжнародний реєстр збитків в Гаазі), так і національних програм компенсацій та іншої допомоги жертвам у випадку, якщо сторони, відповідальні за завдану шкоду, не можуть або не бажають виконувати свої зобов’язання.