ІНКЛЮЗІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ ВІЙСЬКОВИХ: СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО ПІДХОДУ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ, ІНТЕГРАЦІЇ ТА ПІДТРИМКИ ВЕТЕРАНІВ

Анотація

Метою наукової статті є узагальнення результатів експертної зустрічі у Національному університеті оборони України з результатами досліджень щодо інклюзії та реабілітації військових, а також розробка пропозицій щодо створення єдиного підходу для відновлення, інтеграції та підтримки ветеранів. Це включає визначення основних напрямів реабілітаційних програм, удосконалення механізмів соціальної адаптації та створення умов для ефективної інтеграції військових у мирне життя. Враховуючи специфіку цієї проблеми, в статті розглянуто також роль державних і неурядових організацій у підтримці ветеранів, а також важливість міжнародного досвіду для вдосконалення національних програм. Методи: для досягнення поставленої мети використовувалися загальні та спеціальні наукові методи, зокрема: аналіз, синтез, індукція, дедукція, конкретизація, абстрагування та порівняння. Ці методи дозволили зібрати різноманітні підходи до реабілітації ветеранів та розробити пропозиції щодо вдосконалення існуючих практик. Результати: аналіз показав, що інклюзія та реабілітація військових мають комплексний характер, включаючи медичну, психологічну та соціальну підтримку. Розроблені пропозиції сприяють покращенню інтеграції ветеранів через професійну перепідготовку, соціалізацію та доступ до соціальних послуг. Також акцентовано увагу на необхідності створення єдиної реабілітаційної системи, яка поєднує медичні та соціальні аспекти, і на важливості інтеграції міжнародного досвіду для забезпечення ефективної підтримки ветеранів. Важливою складовою є підвищення обізнаності суспільства щодо проблем ветеранів та зменшення стигматизації, з якою вони стикаються після повернення до мирного життя. Обговорення: при аналізі результатів реабілітаційних програм для ветеранів варто звернути увагу на необхідність конкретизації тематики реабілітації та соціальної інтеграції, а також на узгодження різних підходів між державними та неурядовими організаціями. Важливим є створення координаційних механізмів для інтеграції різних видів допомоги ветеранам, щоб забезпечити їх повноцінну адаптацію до цивільного життя. Крім того, необхідно враховувати специфіку кожного ветерана та індивідуальні потреби, що можуть варіюватися в залежності від отриманих травм, професійної підготовки та соціального оточення.