ПРАВО НА ЗАБУТТЯ, ЯК ОДНЕ З ОСНОВНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ У ЦИФРОВУ ЕПОХУ

Анотація

Метою статті є дослідження права на забуття, як одного з основних прав людини у цифрову епоху. Методи дослідження: документальний аналіз, узагальнення правової інформації. Результати: у статті проведено аналіз одного з основних прав людини у цифрову епоху – права за забуття. Вказано, що з початку розвитку сучасних технологій, зокрема з появою всесвітньої системи Інтернет, людство увійшло у часи, коли реалізувати свої права можливо не тільки у матеріальному вимірі, а й у цифровому, у зв’язку з чим постають питання гарантування та захисту цифрових прав людини. Більше того, повномасштабна війна в Україні стала каталізатором низки проблем у гарантуванні прав людини. З одного боку цифровізація є підґрунтям для гібридної війни та «хакерних атак», викрадення інформації, спотворення даних, з іншого боку вона створює умови для доступу до різних видів публічних та інших послуг, впровадження цифрових інструментів у системі захисту прав громадян, має стати основою для гарантування доступу до якісних публічних послуг. Обговорення: поняття «цифрові права» не закріплено у чинному національному законодавстві, що викликає певні труднощі у підходах правозастосування. Окремі автори вказують, що під цифровими правами доцільно розуміти систему норм та правил поведінки, які закріплюють права і свободи людини щодо належного доступу та використання електронних пристроїв, можливості створення, використання і публікацію цифрових товарів, а також комунікаційних мереж, зокрема, мережі Інтернет.

Зазначено, що поява цифрових прав пов’язана з виникненням права вимагати видалення персональних даних, конфіденційної інформації про особу з мережі Інтернет. Зокрема таке право має назву «право на стирання» або «право бути забутим».

Зроблено висновок, що право бути забутим хоч і відносно нове, проте воно є одним із основних прав людини у цифрову епоху. Звісно введення цього права стикається з невизначеністю у правозастосовній сфері та з американського погляду, європейське право бути забутим катастрофічне для свободи вираження, проте «право бути забутим» – це відносно недавня і нова юридична концепція з великими наслідками для інтернет-політики, свободи вираження поглядів та конфіденційності. Саме це призводить до необхідності впровадження в Україні права на забуття, зокрема проведення реформи законодавства у сфері захисту персональних даних шляхом уведення відповідних норм у чинне національне законодавство. Крім того варто створити принципово нові інструменти захисту особи від розміщення персональних даних, а також механізми видалення цих матеріалів через запровадження механізму юридичної відповідальності.