НАУКОВІ ТА ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ КОНВЕНЦІЇ РАДИ ЄВРОПИ ІЗ ЗАПОБІГАННЯ НАСИЛЬСТВУ СТОСОВНО ЖІНОК І ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ ТА БОРОТЬБУ ІЗ ЦИМИ ЯВИЩАМИ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Анотація

Мета статті: у статті обґрунтовується суспільно-політичне значення ратифікації Україною Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством та актуальність науково-правових розробок для визначення оптимальних шляхів реалізації положень цього нормативного документа. Методи дослідження: відповідно до мети дослідження під час роботи над статтею використовувалися такі загальнонаукові методи, як гіпотетико-дедуктивний, аналіз та індукція. Крім того, застосовувалися й спеціальні методи, насамперед – теоретико-правові та спеціально-правові, які передбачали висвітлення ситуації щодо ратифікації міжнародно-правового документа крізь політико-правову призму та з використанням юридичної термінології. Методом інтегративного пізнання проаналізовано діалектику нормативно-правового та організаційного забезпечення протидії насильству над жінками та домашньому насильству в працях зарубіжних та українських учених. Результати: узагальнено правові дослідження щодо запровадження конвенції в різних країнах Європи. Вказано на ускладнення, що виникли, та визначено перспективні методи, які можуть бути використані в Україні.

Проаналізовано дослідження українських правознавців щодо актуальності імплементації конвенційних норм в Україні з урахуванням існуючих особливостей суспільних відносин. Досліджено історіографічні аспекти, що передували імплементації Конвенції в Україні, визначено етапи та основні досягнення цієї роботи, а також зміни у правовому полі, здійснені для досягнення цієї мети.

Звернуто увагу на необхідність проведення наукових досліджень щодо екстериторіальності Конвенції та вирішення питань, пов’язаних із розширенням юрисдикції України на ситуації насильства щодо громадян України за кордоном, що є особливо важливим у ситуації вимушеної міграції жінок та дітей з України.

Обґрунтовано необхідність приведення національної практики боротьби з усіма формами насильства у відповідність до стандартів Стамбульської конвенції про захист жертв насильства, покарання правопорушників, належну профілактику та координацію з урахуванням сучасних соціальних викликів та широкомасштабної війни російської федерації проти України.

Основними шляхами імплементації Конвенції визначено моніторинг чинного законодавства та його вдосконалення на відповідність стандартам Конвенції, розширення практик захисту жертв та покарання правопорушників, посилення уваги до запобігання та протидії насильству над дітьми, зміцнення співпраці з країнами. де перебувають українські внутрішньо переміщені особи з метою протидії насильству, оновлення програм підготовки відповідних спеціалістів та розгортання відповідної інформаційної кампанії.