ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ЗАХИСТУ ПРАВА НА ПІДПРИЄМНИЦТВО ЗАСОБАМИ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ

Анотація

Мета: обґрунтувати оптимальну правову форму і засіб захисту права на підприємництво адміністративним судом, спираючись на європейський досвід реалізації судової адміністративної юрисдикції у публічно-правових спорах, що випливають з правовідносин у сфері підприємництва. Методи дослідження: у дослідженні використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема, діалектичний метод розкриває загальний зв’язок між специфікою відносин у сфері підприємництва та розвитком процесуальних форм захисту права на підприємництво у порядку адміністративного судочинства. Спеціальними методами є: порівняльно-правовий метод, який використовувався при порівнянні норм матеріального права національного законодавства України та Німеччини, Франції, Бельгії, а також наукових категорій, дефініцій та підходів. Історико-правовий метод дав можливість розкрити сутність захисту права на підприємництво у порядку адміністративного судочинства та створив підґрунтя для висловлення авторського погляду на окремі проблемні питання. Для комплексного узагальнення особливостей, притаманних розвитку процесуальних форми захисту права на підприємництво, використано метод системного аналізу. За допомогою нормативно-догматичного методу проаналізовано зміст нормативно-правових актів вітчизняного та зарубіжного законодавства, що регулюють досліджуване питання. Методом правового моделювання розроблено пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази, що регулює проблему розвитку процесуальних форми захисту права на підприємництво в Україні. Результати: проведено порівняльний аналіз проблеми форм захисту права на підприємництво у порядку адміністративного судочинства в Україні та розвинених європейських державах (Німеччина, Франція, Бельгія). Для цього опрацьовано ряд нормативно-правових актів обох країн, які регулюють це питання. Визначено окремі форми захисту права на підприємництво у порядку адміністративного судочинства. Встановлено, що у країнах із добре розвиненими законодавчими традиціями здійснюється чітке розмежування загального та спеціального законодавства. Загальним законодавством встановлюються вимоги до тих чи інших юридичних процедур, а спеціальне - встановлює такі вимоги лише у виняткових випадках. Розглянуто загальні та спеціальні форми захисту права на підприємництво у порядку адміністративного судочинства. Доведено, що ефективним правовим засобом захисту права на підприємництво є «тимчасове розпорядження». Оскільки наразі такий інститут в Україні відсутній, здійснено аналіз відповідного позитивного досвіду Німеччини, що дозволило сформулювати пропозиції щодо необхідності запровадження такого досвіду в Україні. Обговорення: піддано аналізу різні наукові підходи до визначення форм захисту права на підприємництво у порядку адміністративного судочинства, а також суміжної проблематики: загальної проблематики форм здійснення правосуддя у адміністративних справах, без урахування специфіки спірних правовідносин щодо реалізації права на підприємництво; загальне визначення сутності публічно-правового спору; публічно-правових спорів у сфері господарської діяльності як предмету адміністративного судочинства.