ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Анотація

Мета: на основі аналізу положень законодавства України розглянути напрями та ефективність державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в Україні. Методи дослідження: у роботі застосовано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи наукового пізнання, зокрема: системно-структурний метод, метод спостереження, метод узагальнення, методи аналізу та синтезу. Результати: встановлено, що протидія та запобігання домашньому насильству здійснюється за допомогою широкого кола нормативних інструментів, які забезпечує держава на сучасному етапі. Запропоновано, що для створення ефективної системи запобігання та протидії домашньому насильству необхідно забезпечити координацію та взаємодію значної кількості суб’єктів у сфері протидії домашньому насильству. Обговорення: домашнє насильство стало соціально усвідомленою проблемою у багатьох державах світу та в Україні, зокрема. Сформувалося розуміння того, що недостатньо тільки карати винуватих осіб, необхідно також реабілітувати жертву насильства і працювати з особою, яка вчинила насильство, щоб уникнути повторення ситуації в майбутньому. Враховуючи все це державна політика щодо подолання такого ганебного явища повинна включати комплекс різноманітних загальних і спеціальних заходів. На сьогодні, організаційно-правові основи реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії домашньому насильству мають розгалужену структуру і є підстави вважати, що вони доповнюватимуться новими нормативно-правовими актами. Прийняті у цій сфері нормативні акти вимагають від органів влади переосмислення своєї ролі в процесі забезпечення їх виконання та спрямування управлінських рішень на здійснення якісної і дієвої профілактичної роботи із запобігання домашньому насильству серед населення; створення системи доступних соціально-психологічних послуг, корисний ефект від надання яких буде максимальним. Водночас з’ясовано, що ряд вітчизняних правових актів у сфері попередження та протидії домашнього насильства містять численні недоліки та колізії, що ускладнює, а іноді взагалі унеможливлює притягнення до відповідальності винних у насиллі осіб.