ПРАВОВЕ ПОЧУТТЯ ЯК СКЛАДОВА ПРАВОЗАСТОСОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2307-9061.63.16711Ключові слова:
правові емоції, правове почуття, правове мислення, правозастосовна діяльність, правосвідомість, справедливістьАнотація
Мета статті полягає у дослідженні сутності поняття «правове почуття» як необхідного елемента під час здійснення правозастосовної діяльності органами державної влади, а також характеристиці його ролі і цінності для забезпечення механізму правового регулювання в цілому. Методи дослідження: методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціально юридичні методи пізнання, використання яких дозволило проаналізувати різні концептуальні підходи до вироблення уявлень щодо співвідношення інтелекту та інтуїції, впливу відчуття права, правових емоцій та правового мислення на процес пізнання і застосування права. Результати: результатом даної наукової роботи стала розробка теоретичних положень, на основі яких сформульовано визначення правового почуття як соціально-психологічного (емоційного) відношення людини до права, правової дійсності, правових приписів та настанов, заснованого на загальновизнаному ідеалі добра і справедливості. Також авторами доведено значення правового почуття для побудови та функціонування цілісної, ефективної і інклюзивної системи органів державної влади, зокрема завдяки його спроможності перетворювати закон у більш потужний інструмент, здатний забезпечити соціальну справедливість та дотримання принципу верховенства права. Обговорення: правове почуття є складним соціально-психологічним явищем, яке існує у кожного індивіда, суспільства в цілому впродовж усієї історії його розвитку. Його роль у сучасних умовах може і повинна бути посилена в усіх відношеннях, так як це є одним із важливих передумов побудови правової держави і демократичного громадянського суспільства. Досліджені наукові ідеї мають важливе значення для вдосконалення роботи органів державної влади. Їх впровадження безпосередньо в процес прийняття юридичних рішень зумовить розвиток емоційного інтелекту та спонукатиме працівників державних органів більш етично займатися своєю професією, сприятиме прояву поваги до людей, тим самим розширюючи доступ громадян до правосуддя, їх можливості участі в управлінні публічними справами тощо.
Посилання
Селіванов В.М. Співвідношення інтелекту й інтуїції у процесі пізнання та перетворення права. Проблеми філософії права. 2004. Том ІІ. С. 132-141.
Бачинин В.А. Природа правовой реальности. Право и политика. 2004. № 2. С. 5-11.
Цвік М.В. Про сучасне праворозуміння. Вісник Академії правових наук України. 2001. № 4. С. 3-13.
Рабінович П.М. Проблеми трансформації методології вітчизняного правознавства: досягнення, втрати, перспективи. Вісник Академії правових наук України. 2002. № 4. С. 4-9.
Bandes S.A. Feeling and Thinking Like a Lawyer: Cognition, Emotion, and the Practice and Progress of Law. Fordham Law Review. 2021. Vol. 89. No. 1. 2021. Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=3830936 (дата звернення: 20.05.2022).
Damasio A. Descartes` error: emotion, reason and the human drain. Penguin books, 1994. 301 p. URL: https://www.amazon.com/Descartes-Error-Emotion-Reason-Human/ dp/014303622X? asin= 014303622X&revisionId=&format=4&depth=1 (дата звернення: 20.05.2022).
Ильин И.А. О сущности правосознания. Мюнхен, 1956. 165 с.
Сливка С.С. Емоційна культура. Міжнародна поліцейська енциклопедія: у 10 томах. Київ: Видавничий дім «Ін Юре», 2003. Том 1. С. 1147-1148.
Петражицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. СПб.: Лань, 2000. 608 с.
Иеринг Р. Борьба за право: монография / пер. с 7-го нем. Киев: Типо-литогр. А.К. Брун, 1893. 71 с.
Рибікова Г.В., Кириченко В.В. Застосування концепції «живого права» Є. Ерліха в умовах інформатизації та пандемії. Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право». Київ: НАУ, 2021. № 4(61). С. 61-66. DOI: https://doi.org/10.18372/2307-9061.61.16350
Kriele M. Rechtsgefuhl und legitimitat der Rechtsodnung. Das Sogenannte Rechtsgefuhl. Ernst-Joachim Lampe, 1985. Volume 10. P. 23-24. URL: https://link. springer.com/ chapter/ 10.1007/ 978-3-663-14478-6_3 (дата звернення: 03.06.2022).
Zippelius R. Rechtsgefuhl und Rechtsgewissen. Das Sogenannte Rechtsgefuhl. Ernst-Joachim Lampe, 1985. Volume 10. P. 12-22. URL: https://link. springer.com/ chapter/10.1007/978-3-663-14478-6_2 (дата звернення: 03.06.2022).
Meier C. Zur Diskussion uber das Rechtsgefuhl: Themenvielfalt-Ergebnistrends – neue Forschungsperspektiven. Berlin: Duncker und Humblot, 1986. 160 p. DOI: https://doi.org/ 10.3790/978-3-428-45992-6
Соломчак Х.Б. Детермінанти позитивної правової відповідальності людини: філософсько-правовий вимір: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.12. Львів, 2014. 22 с.
Жеребко М.А. Правовые чувства как основной элемент правовой психологии. Lega si Viata. 2014. № 3. С. 79-85.
References
Selivanov V.M. Spivvidnoshennia intelektu y intuitsii u protsesi piznannia ta peretvorennia prava. Problemy filosofii prava. 2004. Tom II. S. 132-141.
Bachynin V.A. Pryroda pravovoi realnosty. Pravo i polityka. 2004. № 2. S. 5-11.
Tsvik M.V. Pro suchasne pravorozuminnia. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy. 2001. № 4. S. 3-13.
Rabinovych P.M. Problemy transformatsii metodolohii vitchyznianoho pravoznavst-va: dosiahnennia, vtraty, perspektyvy. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy. 2002. № 4. S. 4-9.
Bandes S.A., Feeling and Thinking Like a Lawyer: Cognition, Emotion, and the Practice and Progress of Law. Fordham Law Review. 2021. Vol. 89. No. 1. 2021. Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=3830936 (data zvernennia: 20.05.2022).
Damasio A. Descartes` error: emotion, reason and the human drain. Penguin books, 1994. 301 p. URL: https://www.amazon.com/Descartes-Error-Emotion-Reason-Human/ dp/014303622X? asin= 014303622X&revisionId=&format=4&depth=1 (data zvernennia: 20.05.2022).
Ilyin Y.A. O sushchnosty pravosoznanyia. Miunkhen, 1956. 165 s.
Slyvka S.S. Emotsiina kultura. Mizhnarodna politseiska entsyklopediia: u 10 tomakh. Kyiv: Vydavnychyi dim «In Yure», 2003. Tom 1. S. 1147-1148.
Petrazhytskyi L.Y. Teoryia prava y hosudarstva v sviazy s teoryei nravstvennosty. SPb.: Lan, 2000. 608 s.
Yerynh R. Borba za pravo: monohrafyia / per. s 7-ho nem. Kiev: Typo-lytohr. A.K. Brun, 1893. 71 s.
Rybikova H.V., Kyrychenko V.V. Zastosuvannia kontseptsii «zhyvoho prava» Ye. Erlikha v umovakh informatyzatsii ta pandemii. Naukovi pratsi Natsionalʹnoho aviatsiynoho universytetu. Seriya: Yurydychnyi visnyk «Povitriane i kosmichne pravo». 2021. № 4(61). S. 61-66.
Kriele M. Rechtsgefuhl und legitimitat der Rechtsodnung. Das Sogenannte Rech-tsgefuhl. Ernst-Joachim Lampe, 1985. Volume 10. P. 23-24. URL: https://link. springer.com/ chapter/ 10.1007/978-3-663-14478-6_3 (data zvernennia: 03.06.2022).
Zippelius R. Rechtsgefuhl und Rechtsgewissen. Das Sogenannte Rechtsgefuhl. Ernst-Joachim Lampe, 1985. Volume 10. P. 12-22. URL: https://link. springer.com/ chapter/10.1007/ 978-3-663-14478-6_2 (data zvernennia: 03.06.2022).
Meier C. Zur Diskussion uber das Rechtsgefuhl: Themenvielfalt-Ergebnistrends – neue Forschungsperspektiven. Berlin: Duncker und Humblot, 1986. 160 p.
Solomchak Kh.B. Determinanty pozytyvnoi pravovoi vidpovidalnosti liudyny: filosofsko-pravovyi vymir: avtoref. dys. na zdobuttia stupenia kand. yur. nauk: 12.00.12. Lviv, 2014. 22 s.
Zherebko M.A. Pravovye chuvstva kak osnovnoi element pravovoi psykholohyi. Lega si Viata. 2014. № 3. S. 79-85.
