ПРОКУРОР ЯК КЛЮЧОВИЙ СУБ’ЄКТ ПРОЦЕСУ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА РЕСПУБЛІКИ СЕРБІЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2307-9061.61.16372Ключові слова:
прокурор, реформа, кримінальний процесуальний кодекс, слідство, поліція, процедури збору доказів, підсуднийАнотація
Мета: проаналізувати ефективність поведінки прокурора у реформованому кримінально-процесуальному законодавстві Сербії. Методи: в аналізі предмета, про який іде мова, окрім теоретичного та нормативного методу, також був використаний статистичний метод для збору та аналізу статистичних показників кількості пред’явлених звинувачень, розпочатих розслідувань та пред’явлення обвинувальних висновків на основі звіту республіканської прокуратури у 2016, 2017, 2018 та 2019 роках. Результати: процес реформування кримінально-процесуального законодавства Республіки Сербія розпочався із прийняттям Кримінального процесуального кодексу у 2001 році, й останнім результатом цього процесу є чинний нині Кримінальний процесуальний кодекс від 2011 року, до якого вже вносили зміни сім разів. Результати практичного застосування цих поправок підвищують ефективність кримінальних проваджень у Республіці Сербія як ключову мету процесу реформування її кримінально-процесуального законодавства загалом, зміцнення спроможностей прокурора у виявленні та доведенні злочинних діянь, а також необхідність продовжувати працювати над реформуванням кримінально-процесуального законодавства Сербії з метою досягнення міжнародно-правових стандартів. Обговорення: реформа кримінально-процесуального законодавства Республіки Сербія, яка розпочалася у 2001 році, принесла численні новели, насамперед у Кримінальний процесуальний кодекс. Тому можна сказати, що попередня концепція кримінального процесу, яка ґрунтувалася на класичних інститутах континентальної правової системи, була майже повністю відмінена (як, наприклад, судове розслідування). Найважливіші новели, які приносить процес реформування, стосуються процесуальної позиції прокурора, яка настільки змінилася, що можна вільно сказати, що він став ключовим суб’єктом кримінального провадження. Це відбувається не тільки через те, що завдяки використанню нових інститутів (принцип можливості кримінального переслідування та угод про визнання вини, які раніше не існували) він може майже самостійно вирішувати надзвичайно великий відсоток кримінальних справ (зараз понад 20% усіх поданих кримінальних справ щорічно), але також з тієї причини, що він отримав інші нові повноваження. Одним словом, зараз його позиція базується на ключових інститутах англосаксонської правової системи, чого раніше не було.
Посилання
Banović B. (2018) Police and «Parapolice» Powers and Criminal Prosecution, in S. Bejatović (ed.). Organization of judiciary and efficiency of judicial protection (European standards and the situation in Serbia) - Criminal legal aspect. Serbian Association for Criminal Law and Practice, Belgrade, pp. 325-343.
Bejatović S. (2013) The Concept of Investigation and the New CPC, in S. Bejatović (ed.). New solutions in the criminal legislation of Serbia and their practical application. Serbian Association for Criminal Law and Practice, Belgrade, 139 p.
Bejatović S. (2014) Prosecutorial Investiga-tion as a Characteristic of Reforms of Criminal Procedure Legislation in the Countries of the Re-gion (Criminal-Political Reasons for Legalization, Situation and Perspectives), in S. Bejatović (ed.). Prosecutorial investigation (regional criminal procedure legislation and experiences in application). OSCE Mission to Serbia, Belgrade, pp. 11-38.
Bejatović S. (2016) Reform of Criminal Procedural Legislation of Serbia and International Legal Standards. Journal of Criminology and Criminal Law. Belgrade, Serbia.
Bejatović S. (2018) Efficiency of Criminal Procedure as an International Legal Standard (Situation in Serbia and improvement measures), in S. Bejatović (ed.). Organization of judiciary and efficiency of judicial protection (European standards and situation in Serbia) - Criminal aspect. Serbian Association for Criminal Law and Practice, Belgrade, 273 p.
Bugarski T. (2014) Investigation and Indictment (prosecutor-police relations), in S. Bejatovic (ed.), Prosecution and other criminal law instruments of the state reaction to crime. Serbian Association for Criminal Law and Practice, Belgrade, 132 p.
Brkić S., Bugarski T. (2020) Criminal procedure law, Laws Faculty University of Novi Sad, pp. 33-37.
Beljanski S. (2014) Tužilačka istraga i prikupljanje dokaza i materijala u korist odbrane, in S. Bejatović (ed.). Prosecutorial investigation (regional criminal procedure legislation and experiences in application). OSCE Mission to Serbia, Belgrade, pp. 263-274.
Cvorovic D. (2015) The Public Prosecutor as a Powerful Figure of the Modern Criminal Procedural Legislation, Crime and Society of Serbia. Institute for Criminological and Sociological Research, Belgrade, pp. 80-95.
Criminal Procedure Code of the Republic of Serbia. Official Journal of the FRY. No. 70/01 and 68/02 and Official Gazette of the RS. No. 58/04, 85/05, 115/05, 49/07, 20/09, 72/09 and 76/10.
Criminal Procedure Code of the Republic of Serbia. Official Gazette. No. 72/11, 101/11, 121/12, 32/13, 55/14 and 35/2019.
Cvorovic D., Turanjanin V. (2016) Re-formed Criminal Procedural Legislation and Legitimacy of Serbian Police in Europe (Doctrine, statistics and consistency), in Đ. Đorđevic (ed.). Thematic Conference Proceedings of International Significance. Academy of Criminalistic and Police Studies, Belgrade, pp. 35-50.
Ilić G. (2013) Origins and Experiences of the Serbian Police with the Public Prosecutor’s Investigation, in S. Bejatović (ed.). New solutions in the criminal legislation of Serbia and their practical application. Serbian Association for Criminal Law and Practice, Belgrade, 97 p.
Ilić G., Banović B. (2013) Police and New Solutions in the Criminal Procedure Code, in S. Bejatović (ed.). New solutions in the criminal legislation of Serbia and their practical application. Serbian Association for Criminal Law and Practice, Belgrade, 108 p.
Karovič S. (2018) Krivičnoprocesna uloga i položaj javnog tužioca u istrazi, in S. Bejatović (ed.). Organization of judiciary and efficiency of judicial protection (European standards and the situation in Serbia) - Criminal legal aspect. Serbian Association for Criminal Law and Practice, Belgrade, pp. 466-482.
Mijalkovic S., Cvorovic D., Turanjanin V. (2019) Efficiency as an International Standard in Criminal Procedural Legislation of the Republic of Serbia - Toward European Union. In Conference proceedings «Towards a better future: Democracy, EU Integration and Criminal Justice», Faculty of Law, «St. Kliment Ohridski» University-Bitola, Republic of North Macedonia, pp. 134-147.
Skulic M. (2011) Bases of Criminal Investigation, Journal of Criminology and Criminal Law. Serbian Association for Criminal Law and Practice, Belgrade, 103 p.
Skulic M. (2019) Criminal Procedure Legislation and (In)adequacy of the State Reaction to Crime, in S. Bejatović (ed.). Changes in criminal legislation and the status of judicial officers and the adequacy of the state reaction to crime (international legal standards and the situation in Serbia). Serbian Association for Criminal Law and Practice, Belgrade, 2019. 65 p.
Stevanović I., Vujić N. (2020) Maloletno lice i druge posebno osetljive kategorijej žrtava krivičnih dela (međunarodni pravni standardi i krivično procesno zakonodavstvo Srbije, in S. Bejatović (ed.). Žrtva krivičnog dela i krivičnopravni instrumenti zaštite – međunarodni pravni standardi, regionalna krivična zakonodavstva i mere unapređenja zaštite. OSCE Mission to Serbia, Belgrade, pp. 152-165.
Tintor J. (2014) Odbrana kao strana postupka u tužilačkoj istrazi (analiza novog ZKP Srbije), in S. Bejatović (ed.). Prosecutorial investigation (regional criminal procedure legislation and experiences in application). OSCE Mission to Serbia, Belgrade, pp. 247.
