ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ У КРИМІНАЛЬНОМУ КОДЕКСІ ПОЛЬЩІ

Анотація

Мета: проаналізувати положення статей 34 та 35 Кримінального кодексу Польщі, що регулюють покарання у виді обмеження волі та форму його застосування. Методи: основний метод, який використовується в аналізі, нормативно-догматичний метод. Результати: відповідно до пункту 1 статті 34 Кримінального кодексу, якщо інше не передбачено законом, покарання у виді обмеження волі становить не менше ніж один місяць і не більше 2 років. Відповідно до пункту 1a статті 34 Кримінального кодексу Польщі, покарання у виді обмеження волі передбачає: зобов’язання надавати неоплачувану роботу під наглядом у громадських цілях; відрахування від 10 до 25% від місячної заробітної плати на соціальні цілі, зазначені судом. Зобов’язання та відрахування, зазначені у § 1а, повинні накладатися разом або окремо. Під час відбування покарання у виді обмеженням волі засуджений не може змінити місце свого постійного проживання без згоди суду і зобов’язаний надати пояснення щодо відбування покарання. Стаття 35 Кримінального кодексу Польщі передбачає, що неоплачувану роботу у громадських цілях слід виконувати від 20 до 40 годин на місяць. На таку особу накладаються додаткові відрахування із заробітної плати і вона не може самостійно змінити місце роботи в період відбування цього покарання. Обговорення: слід відмітити, що значення цього виду покарання постійно зростає в загальній кількості обвинувальних вироків. Це дозволяє дійти висновку про доцільність застосування цього виду покарання у судовій практиці Польщі. Це, здається, відповідає сучасним тенденціям у кримінальній політиці. Досліджуючи досвід зарубіжних країн, вказуємо, що, наприклад, у кримінальному законодавстві України передбачений такий вид покарання.