МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ – ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

Анотація

Метою статті є через розгляд історіографії місцевого самоврядування та аналіз наукових конструкцій пошук його основоположних елементів, які можна було б запозичити для створення оптимальної моделі даного інституту в Україні та запровадження прогресивних підходів у державотворенні України. Методи: історичний, феноменологічний, порівняльно-правовий, соціологічний, формально-логічний, діалектичний. Результати: запропонований аналіз історії становлення місцевого самоврядування, його розуміння різними науковцями, представниками різних наукових шкіл, має слугувати розвитку наукової думки в заданій парадигмі, стати, у відповідній мірі, основою для подальшої розробки та вдосконалення законодавства, що визначає і регулює функціонування місцевого самоврядування, як державного інституту, як ознаку зрілої демократії та громадянського суспільства. Обговорення: проблема місцевого самоврядування привертає увагу юридичної науки. Це пов’язано з тим, що по мірі розвитку суспільства питання підвищення ефективності та демократизації управління громадськими справами набувають усе більшого значення. Проголошення незалежності України сприяло активізації процесу демократизації суспільства і держави. Важливою складовою частиною цього процесу є побудова оптимальної системи місцевого самоврядування в Україні, яка у сучасному світі сприймається як єдино можлива демократична і раціональна модель влади на місцях, один із невід’ємних атрибутів громадянського суспільства.

На сьогодні в місцевому самоврядуванні є проблеми, які потребують дослідження й вирішення, а саме: впровадження чіткого розподілу влади між державними органами й органами місцевого самоврядування і передачі останнім значної кількості управлінських функцій; удосконалення системи і структури органів місцевого самоврядування; зменшення загального числа територіальних громад шляхом їх об’єднання й утворення спільних органів; створення належної законодавчої бази; впровадження механізмів фінансової незалежності місцевого самоврядування й урегулювання ступеня фінансової допомоги з боку держави; активізація участі населення у вирішенні питань місцевого значення через територіальні громади, їх представницькі органи й органи самоорганізації населення тощо.

Наукова розробка питань, пов’язаних із поняттям місцевого самоврядування, його природою і змістом, співвідношенням із державною владою, сприяє становленню інституту місцевого самоврядування. При цьому слід зазначити, що в існуючих наукових публікаціях по-різному тлумачиться поняття місцевого самоврядування, що приводить до ускладнення розуміння його призначення.